Про альтернативний Львів

 На Дні незалежності на одній з локацій втрапив до наших книголюбів, де висіли, як карасі під сонцем, книги. Взяв і собі почитати у рамках #КНИГАChebookfest2021 однак великого відгуку не вийде про книгу «Гліл» Андрія Горбунова. Я книгу не дочитав. Не пішло. Як на мене, довго розкручується сюжет. Це чи не вперше так у мене. Спинився десь на половині… ХОЧА! У «Глілі» ніби ідея – бомба – але докупи ниточки так довго збираються… Уявіть собі, що є Львів, а є альтернативний Львів – Гліл. Це круто. Це реально класнюча ідея. АЛЕ: ось одна історія про чувачка-випадкового перехожого, такого собі Яна, який насправді ніякий не Ян. Там волоцюга Валєра і його історія, як він в тамбурі потяга подорожував. Там Матвій Леонідович і його історія. Там крута дівчина, що втрапила в інший світ до чортяк, щоб у них забрати мапу Гліл. І тут хопа з’являється Бачевський, якому припекло поумнічати на вулиці. Та йома йо, кожна історія варта окремої книги. Наприклад, я б почитав окремий роман про цю дівчину, яка воює з чортяками у пошуках карти Глілу. Я б почитав про Матвія Леонідовича, якого дивна програма на смартфоні веде у невідоме і дядько тупо за тією програмою плентається і втрапляє в різні історії. Але все в купу то занадто… Водночас, повторюся, задумка крута. Альтернативні міста – благодатна тема для фантастики. (В рамках Четвертий Черкаський книжковий фестиваль «Можна все навпаки»