Публікації

Показано дописи з липень, 2022

Поліцейський, рятувальник чи археолог: у Черкасах діти обирали собі професії

Зображення
Спробували себе у ролі поліцейського, рятувальника, археолога та працівника судової охорони можна було у Черкасах в бібліотеці імені Лесі Українки. Там організували ярмарок професій для дітей, пише СУСПІЛЬНЕ Як розповіла співорганізатора заходу Світлана Панченко, для малечі облаштували сім локацій.  5-річна Зоряна Вівчарик побувала на всіх локаціях. Поділилася, що їй сподобалось найбільше: "Сподобалося робити підкову, як чашечку для добра, щоб в неї добро наливалось. Тут багато діток прийшло, різних розваг багато. А ще тут кульки дають, як у мене".

“Журналістика – це як компас у лісі. Без нього можна заблукати”, – черкаський журналіст Назарій Вівчарик

Зображення
Журналістський колектив черкаського інтернет-видання “Прочерк” став не лише джерелом достовірної інформації, а й координаційним центром під час повномасштабного вторгнення росії в Україну. Війна стала черговим випробуванням на міцність для команди “Прочерка”, який зазнав кадрових змін. Про це Національній спілці журналістів України розповів відповідальний редактор Назарій Вівчарик. – Роботи побільшало, але всі ми ми працюємо з дому, – каже Назарій. – За рахунок цього витрати за користування послугами в офісі зменшилися. Змінилися й обставини співпраці з працівниками. Тих, раніше запрошували на гонорарній основі, сьогодні вже долучати не можемо. Один журналіст звільнився, і це велика втрата для й без того невеличкого колективу творчих працівників. Напевно, будемо залучати до роботи на сайті студентів і ростити фахівців для майбутньої роботи. Бо хтось із досвідчених колег пішов на війну захищати Україну, а хтось поїхав за кордон. Але будемо якось вирулювати. Стали використовувати біл

Назарій Вівчарик серед журналістів, які отримають фінансування на створення матеріалів про загиблих героїв-військових та цивільних жертв війни

Зображення
  Команда платформи пам'яті Меморіал: вбиті росією оголошує імена журналістів, які отримають фінансування на створення матеріалів про загиблих героїв-військових та цивільних жертв війни. З 53 заявок, які надійшли на конкурс від регіональних та локальних медіа, відібрали 10. Наша спільна мета — зберегти пам'ять про всіх, хто загинув у війні росії проти України. Алла Березюк, сайт Ехо Червонограда. Матеріал-спогад про психологиню Азову Наталію Луговську, яка загинула на Азовсталі. Перед тим в Маріуполі поліг її зять, а кількома роками раніше – загинув син — снайпер Азову. Nazarii Vivcharyk , інтернет-видання "Прочерк" та газета "Вечірні Черкаси". Історія священика, який їздить на передову та, водночас, проводжає в останню путь полеглих воїнів. Olya Surovska , онлайн-видання "Репортер". Історія родини Бутусіних з Калуша, що втратила на війні двох синів. Усі – громадяни Росії, які переїхали з Владивостока у західні області України через політичні ре

Кошти від продажу нової книжки журналіста і письменника зі Сміли підуть на підтримку Збройних Сил України

Зображення
  Журналіст зі Сміли Олександр Слєпцовський написав новий роман „Найда”, який невдовзі вийде друком. Подія цікава сама по собі, адже пан Олександр написав і видав уже близько двадцяти художніх творів, які були схвально зустрінуті читачами. Тобто, він є автором низки різножанрових літературних творів, перший з яких – документальна повість „Кавказька Голгофа” – побачив світ ще понад двадцять років тому. До речі, ця повість витримала декілька перевидань, її надрукували навіть у Канаді. Однак ця та інші книжки були написані російською мовою і здобули популярність серед широкого кола переважно російськомовних читачів, котрих цікавлять питання християнської віри й моралі. Найбільш відомими серед них є трилогії „Самарянка” і „Відлюдник”, а також романи й повісті „Ангеліна”, „Поцілунок Ангела”, „Закхей”. Ці твори є такою собі літературною новацією, котра здійснила прорив у написанні книг на церковну тематику, адже автор писав їх у пригодницькому жанрі. У них домінує гострий сюжет, інтрига, як

Проїдуть на роверах через всю Європу аби зібрати гроші на реанімобілі для України

Зображення
Війна на відстані велосипедної прогулянки: волонтери на велосипедах проїдуть 15 міст Європи, щоб нагадати що війна триває і зібрати кошти на реанімобілі для України. Два українці вирушать з кордону України через Європу і подолають шлях в 2,5 тисячі кілометрів, аби розповісти про війну в Україні та зібрати кошти на життєво необхідні реанімобілі на лінії зіткнення. Волонтери вирушать у веломандрівку 24 липня і відвідають, окрім України ще п’ять країн. Протягом 15 днів вони заїдуть у 15 міст та завершать свою акцію у Лондоні 7 серпня. “Ми проїдемо велосипедом тисячі кілометрів, аби розказати світу, що війна не десь далеко, вона на відстані велосипедної мандрівки. Лише здається, що ракети влучають у житлові квартали та торгові центри - десь на іншому краю світу. Ракети, які обривають життя цивільних і військових - ближче, ніж ви думаєте. Ми за 15 днів доведемо, що цю відстань можна подолати велосипедом. А якщо на танку? Це справа кількох днів. А якщо літаком? Вони прибудуть за кількох

Ехінопсис пухнастий (ФОТО)

Зображення
Розцвів посаджений мною давно кактус Рослина ехінопсіс (Echinopsis) є представником сімейства Кактусові, яка дуже популярна серед квітникарів. Назва «ехінопсіс» походить від грецького слова і перекладається як «подібний їжаку». Це назва в 1737 р запропонував К. Лінней, він вважав, що представники даного роду дуже схожі на колючого їжака, згорнутого в клубок. У природних умовах така рослина можна зустріти в Південній Америці, а також на території від Північної Болівії до Південної Аргентини, а ще в Уругваї, південній частині Бразилії, в долинах і передгір'ях Анд. Серед всіх кактусів ехінопсіси користуються найбільшою популярністю у квітникарів. У культурі європейських країн вони з'явилися в 1837 р. Завдяки роботі селекціонерів на сьогоднішній день існує не тільки більше 130 видів цієї рослини, але і безліч гібридних сортів, які можуть бути пофарбовані в різні кольори. Культивувати ехінопсіс в кімнатних умовах досить просто, а доглядати за ним потрібно практично

У Черкасах стартував проєкт неформальної освіти

Зображення
45 дітей у Черкасах розпочали навчання в проєкті неформальної освіти. Його мета – зробити так, щоб діти між собою познайомилися, хто приїжджий – адаптувалися в новому місті і почувалися спокійно, розповіла Суспільному координаторка проєкту Світлана Панченко. Проєкт має назву "Співдія заради дітей". За словами пані Світлани, на заняттях діти грають в ігри, вчаться та отримують психологічну реабілітацію. Участь у них безоплатна. "Групи розраховані на 15 дітей. Наразі зібрали три групи, 45 діток", – зазначила вона. Зорянка теж долучилася

Olya Kvyatkovska в місті Paris, France (фото)

Зображення
Ольга Квятковська: "Побачила Париж, а померти мають рашисти - попередження від Nazarii Vivcharyk біля Лувру передала! Твоя книга багато де з нами була (донька взяла почитати), а фотографуватися вийшла тільки під Лувр" П.С. Оце так! Я ще не був в Парижі, а моя книга побувала

До Черкас переїхало сучасне швейне виробництво з Херсонщини

Зображення
  Сучасне перспективне виробництво з пошиття одягу для поліції, нацгвардії,  рятувальників, ЗСУ відкрилося в Черкасах. Компанія переїхала з окупованого Херсону. Більше того, компанія не лише шиє, а й розробляє одяг. Тож та форма, яка з'явилася в 2014 році в нацполіції, була створена саме на Херсонщині. ТОВ «Швейна компанія «ВІД», що працювало на Херсонщині і мало там 6 виробництв, тепер налагоджує виробництво на Черкащині. Про це розповідає директор швейної компанії Ярослав Васильович. – На півдні ми мали шість фабрик. Більше того, ще біля 15 підприємств завантажували роботою, а також нашу продукцію виробляють і за межами України. У цілому компанії 9 років, - розповідає Ярослав Васильович. На сьогодні на черкаському підприємстві працює біля 80 швачок, у Херсоні ж в цілому було 450 робітників. Тож, у Черкасах, як мінімум, планується збільшити кількість працівників-швачок до 200 – 250 осіб. А це створення нових робочих місць на Черкащині, можливість в такий складний час

Черкаси - Татарів: в гори на вікенд (фото)

Зображення
У сьогоднішню складну ситуацію люди, можливо більш ніж у спокійніші часи теж потребують відпочинку, спокою чи якогось свята. З'їздити з дитиною на вікенд в Карпати, чи можливо? Вони не так далеко від Черкас, як здається. Обираємо маршрут Черкаси-Київ-Татарів (хотілося б напряму, але з Черкас туди напряму нічого не їде) Татарів – це село на Франківщині, кліматичний курорт в Україні. Село розташоване в долині річки Прут. Неподалік Буковель, тож на вокзалі спочатку і не знаходять станцію, до якої хочу купити квиток, бо в Укрзалізниці «для зручності» станція називається вже не Татарів, а Т.-Буковель. Хоча ціни, за словами багатьох, у Татарові суттєво нижчі, ніж в Буковелі. У Татарові зупиняються приміські та пасажирські поїзди. Приміським поїздами можна доїхати до таких станцій як Яремче, Ворохта, Лазещина, Вороненко, Рахів, Коломия, Івано-Франківськ тощо. Без пересадки звідси можна потрапити у Заліщики, Тернопіль, Хмельницький, Вінницю, Київ і навіть в Одесу. Сама залізничн