Вівчарик: МЕДІА

Донька давно мріяла про власного Пушина — того самого пухнастого сірого котика, якого всі впізнають з першого погляду. І от нарешті! Вирішили не просто принести іграшку додому, а розповісти цю історію у фотографіях. Так народилася маленька фотоісторія «Подорож Пушина» — десять кадрів про те, як котик з полиці сувенірної крамниці добирався до свого нового дому. Що вийшло Ми поєднали різні плани, щоб історія відчувалася як справжня подорож, а не просто набір світлин іграшки: Загальний план — Пушин ще на полиці серед інших сувенірів, у крамниці. Середній план — котик «у натовпі», серед перехожих і вітрин, ніби й справді мандрує вулицею. Крупний план — його мордочка зблизька: то на лавці, то визирає з вікна, немов роздивляється нове місто. Саме чергування планів — здалеку, зблизька, знову здалеку — і створює відчуття маленької пригоди: був у крамниці, пройшов крізь метушню вулиці, перепочив на лавці, а тепер уже виглядає з вікна нового дому. Чому це спрацювало Іграшка — ц...

Побував на відправному тренінгу програми — триденному інтенсиві з фотожурналістики та візуального сторітелінгу для української групи з чотирнадцяти медійників.

 ​Цього літа вдалося поринути в ритм торгівлі господарськими товарами глибше, ніж зазвичай, і на власному досвіді відчути, чим насправді живе покупець. Абсолютний фаворит сезону, який буквально «проходить» крізь руки щодня, — це скляна тара та кришки. ​Для когось літо — це відпочинок, а для українців — час закладати фундамент продовольчої безпеки. З року в рік, у найважчі часи, саме домашні закрутки залишаються тим самим надійним «антикризовим щитом». Скляна банка сьогодні — це не про минуле, це про стратегічний запас і спокій за завтрашній день.  Відео згодом

 ​Серпень потроху стишує оберти. Спека, яка ще тиждень тому здавалася нескінченною, непомітно відступає, залишаючи місце першому прохолодному подиху майбутньої осені. ​Щоб зловити цей момент переходу, вирвалися на декілька годин до лісу. Тут повітря зовсім інше — густе, настояне на соснових голках, сухій траві та спокої. Ліс зараз наче завмер у передчутті змін: сонце вже не пече, а м’яко підсвічує крони. ​Літо повільно йде

У нас дозріває неймовірна слива – Слива домашня, Prunus Domestica. Вона наповнює повітря солодким ароматом та радує око своїми соковитими плодами. Але для мене ця слива – не просто дерево.