Публікації

Показано дописи з грудень, 2020

Victoria Vasylchenko: Історія про чоловічу дружбу, розбавлена смішними та буденними спогадами

Зображення
Назарій Вівчарик ' П'ятеро як один '   Ця повість - історія простого, в дечому наївного юнака, що вчиться на фізкультурному факультеті і займається боксом, та його поступове становлення справжнім чоловіком і сильним воїном. Історія того, як послідовність несподіваних безглуздих нещасних випадків і болючих втрат, може повернути життя в непередбачуваному напрямку і відтягнути спокій, мир та любов на багато років. Історія про чоловічу дружбу, розбавлена смішними та буденними спогадами про дитинство та студентські роки, трохи підсолоджена першою закоханістю, рясно перемішана із боксом, з гірким післясмаком із роздумів про війну з москалями на Сході України. Є дрібка містики, така собі перчинка. Мені сподобалось Victoria Vasylchenko

Крута інфографіка на трагічну тему від Українського тижня

Зображення
 

Ознаки психічного здоров'я.

Зображення
1. Здатність любити. Здатність налагоджувати стосунки, відкриватися іншій людині. Любити цю людину такою, яка вона є: з усіма недоліками і перевагами. Без ідеалізації і знецінювання. Це здатність віддавати, а не брати. 2. Здатність працювати. Це стосується не тільки професії. Це в першу чергу про здатність створювати і творити. Людям важливо усвідомлювати, що те, що вони роблять, має сенс і значення і для інших. Це здатність привносити в світ щось нове, творчий потенціал. 3. Здатність грати. Тут мова йде як про прямому сенсі "гри" у дітей, так і про здатність дорослих людей "грати" словами, символами. Це можливість використовувати метафори, гумор, символізувати свій досвід і отримувати від цього задоволення. 4. Безпечні відносини. На жаль, нерідко люди, які звертаються в психотерапію, перебувають у насильницьких, загрозливих, залежних - одним словом, хворих відносинах. 5. Автономія. У людей, що звертаються в психотерапію, часто відзначається дефіцит спілкування (а

Книга „Сьоме попередження“ серед переможців обласного конкурсу

Зображення
В області відзначили переможців обласного огляду-конкурсу видавничих організацій. Поміж 14 з них: видавці, місцеві автори й упорядники. Загалом цього року для участі в конкурсі надійшло 22 заявки, зокрема з Черкас, Сміли, Чорнобая, Канева й Умані. Попередньо члени конкурсної комісії розглянули подані матеріали про роботу книгарень, авторів та упорядників, видавців і друкарень Черкащини – різноманітну друковану видавничу продукцію: книжки, журнали, газети, календарі, листівки та ін. Переможці одержують, за результатами конкурсу, грошові винагороди, відповідно до 4 номінацій – від 1,5 до 8 тис.грн. Для цього було передбачено в межах програми розвитку інформаційного простору Черкаської області 50 тис.грн. Серед переможців книга Назарія Вівчарика "Сьоме попередження". Вона перемогла в номінації "Краща книга місцевого автора".  ПРО ЩО КНИГА?  Декількох впливових українських високопосадовців знаходять вбитими за таємничих обставин. Історія виходить на міжнарод

Крок до читача Вівчарик

Зображення
 

Ділюсь прочитаним: "Потривожене зло" Назарія Вівчарика

Зображення

Євген Товстоног: Через образ Миколи автор роздумує над взаємозв’язком людей з лінії фронту і тилу

Зображення
Сьогодні мова про роман Nazarii Vivcharyk «Потривожене зло».   Молодий автор з Черкас не зраджує собі і, як у минулих роботах, чільне місце у творі відводить темі війни в буденному житті: як вона змінює тих, хто жив у зоні протистояння, хто воював і тих, хто чув про неї тільки з екранів телевізорів.  Найперше, що вражає ‒ це величезна кількість дійових осіб, яка викликає досить доречне, на мій погляд, питання, ‒ чи всі вони потрібні, зважаючи на досить невеликий розмір книги? Але автор розумно вибудовує історію, поступово залучаючи кожного із героїв і вони, рано чи пізно, грають свою роль. Дехто символізує корупцію, яка просякла місто та державу згори донизу, інші ‒ відповідальних громадян, яким болить доля рідної країни, хтось ‒ безвихідь і занепад.   Кожен, так чи інакше, розповідає свою маленьку історію, яка відображає, насправді, наші з вами будні, інтерполює події, що відбуваються з нами чи зовсім поруч ‒ за сусідніми дверима або зі знайомими знайомих. В результаті, на прикладі с

Лауреати Симоненківської премії 2020 року

Зображення
Конкурсна комісія з присудження Всеукраїнської літературної премії імені Василя Симоненка, встановленої Черкаською обласною радою та облдержадміністрацією за підтримки Національної спілки письменників України, Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т.Г. Шевченка та Ліги українських меценатів з метою вшанування пам’яті поета-гуманіста Василя Симоненка, популяризації його імені й творчості, для заохочення професійних і непрофесійних літераторів до творчих пошуків у галузі літератури, до написання високохудожніх літературних творів громадянського звучання, спрямованих на побудову незалежної демократичної України, підбила підсумки конкурсу на здобуття премії у 2020 році.  Лауреатами премії імені Василя Симоненка визнано в номінації „За кращу першу поетичну збірку” Андрія Шийчука (м. Чернівці), за збірку поезій «Кахлі»;   в номінації „За кращий художній твір” Анатолія Кичинського (м. Херсон), за книгу поезій «Сотворіння цвіту» Члени конкурсної комісії щиро вітають

Борщ – це Україна: чому Росія не має історичного права на нашу страву

Зображення
Культура приготування найвідомішої української страви – борщу – має шанс увійти до переліку об’єктів нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО від України. Про це пише у своїй статті кандидат історичних наук, член Експертної ради з нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури та інформаційної політики Влада Литовченко. За її словами, 8 жовтня 2020 року Експертна рада рекомендувала відомству включити український борщ до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини. Наступним кроком є підготовка номінаційного досьє цієї питомо української страви до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО. Відповідні матеріали уряд планує подати наступного року.  Але виникла несподівана перепона: МЗС Росії заявило, що борщ – це національна російська страва, адже нібито походить від російського борщівника. Проте науковці стверджують, що в Україні перша письмова згадка про борщ датована XV століттям. А село Борщів у Київські