Євген Товстоног: Через образ Миколи автор роздумує над взаємозв’язком людей з лінії фронту і тилу
Сьогодні мова про роман
Nazarii Vivcharyk
«Потривожене зло».Молодий автор з Черкас не зраджує собі і, як у минулих роботах, чільне місце у творі відводить темі війни в буденному житті: як вона змінює тих, хто жив у зоні протистояння, хто воював і тих, хто чув про неї тільки з екранів телевізорів.
Найперше, що вражає ‒ це величезна кількість дійових осіб, яка викликає досить доречне, на мій погляд, питання, ‒ чи всі вони потрібні, зважаючи на досить невеликий розмір книги? Але автор розумно вибудовує історію, поступово залучаючи кожного із героїв і вони, рано чи пізно, грають свою роль. Дехто символізує корупцію, яка просякла місто та державу згори донизу, інші ‒ відповідальних громадян, яким болить доля рідної країни, хтось ‒ безвихідь і занепад.
Кожен, так чи інакше, розповідає свою маленьку історію, яка відображає, насправді, наші з вами будні, інтерполює події, що відбуваються з нами чи зовсім поруч ‒ за сусідніми дверима або зі знайомими знайомих. В результаті, на прикладі старого гуртожитку і кількох інших жителів міста, ми бачимо всю нашу країну в гротескній мініатюрі.
Крім безпосереднього завдання, яке привело Миколу з Донецька в Черкаси, він паралельно намагається зрозуміти самого себе, знайти відповіді на питання, які особливо гостро постають далеко від дому. В цьому йому «допомагає» велика кількість перешкод, які в людському і містичному образах, виникають на тернистому життєвому шляху, гартуючи та зміцнюючи дух.
Через образ Миколи автор роздумує над взаємозв’язком людей з лінії фронту і тилу. Показує проблеми, які їх роз’єднують, ставлять на протилежні щаблі розуміння, шукає разом з героєм точки дотику. Ми, як на гойдалках, швидко переміщаємось між різними точками зору, перетравлюємо почуте й побачене, намагаємось все осягнути.
В романі повно карколомних бійок, стрілянини, грубої чоловічої сили, дрібка романтики і, навіть, кілька постільних сцен. Не забуваймо і про містику, яка додає особливого шарму історії. Хоча, на мій смак, фантастичної складової трохи замало. Хотілося б, щоб більше уваги було приділено саме цьому компоненту.
Книга читається на ура і чудово показує, на перший погляд, не зовсім очевидний бік життя, хоча це зовсім не означає, що його не існує.
Коментарі
Дописати коментар