Вівчарик: МЕДІА

 ​Їхати у Львів на семінар — справа звична, але коли дорога перетворюється на добу випробувань, усе сприймається зовсім інакше. Тим паче, коли це твоя найдовша поїздка за маршрутом Черкаси — Львів у житті. Звісно, я готувався до розкладу, але реальність внесла свої корективи. І підсумок вражаючий: запізнення на цілих 12 годин.

На початку жовтня мені пощастило взяти участь у дводенному інтенсивному тренінгу для журналістів регіональних медіа. Цей захід, організований за підтримки Академії української преси у межах проєкту CONNECT-EU, зібрав медійників з різних куточків України задля дуже важливої та актуальної теми.

 ​Втримувати увагу людей зараз як ніколи складно. Прийшов москаль, вигнав людей з домівок, мільйони виїхали. Вони живі, вони українці, але в нових обставинах часто перестають бути нашою звичною аудиторією. Через це, на жаль, класичні друковані газети поступово відходять у минуле. Та й аудиторії дуже сегментовані, платформ купа.... ​Натомість активно розвиваються соцмережі й Telegram-канали. Люди групуються навколо віртуальних проєктів, бо прагнуть зберігати відчуття приналежності та знати: а як там, удома, на Батьківщині? ​Що робити медіа в таких умовах? Тільки одне — шукати нові шляхи для постійної комунікації та тримати цей зв'язок. ​Про це, зокрема, йшлося на семінарі «CONNECT-EU MEDIA LAB: Євроінтеграція без міфів». Хоча ключовою темою була євроінтеграція, ми багато говорили про практичну взаємодію з ЄС. Пересічного українця зараз не цікавлять номери відкритих кластерів чи бюрократична дефініція угод. Його цікавить конкретика: що саме директиви Євросоюзу означають для звичайног...

Побував на відправному тренінгу програми — триденному інтенсиві з фотожурналістики та візуального сторітелінгу для української групи з чотирнадцяти медійників.

Штучний інтелект у роботі журналіста та комунікаційника — це ідеальний «технічний експедитор», але аж ніяк не заміна людині. Таку тезу озвучила медіаекспертка, докторка філософії з соціальних комунікацій Ольга Юркова під час лекції на заході «Кризова комунікація в часи змін», що відбувся в Українському кризовому медіацентрі. ​Спікерка детально розібрала помилки та пастки, з якими стикаються автори при роботі з генеративними мережами, та чітко окреслила межі можливостей технологій. ​ Де ШІ демонструє абсолютну силу? За словами Ольги Юркової, алгоритми бездоганно пораються із рутинною та механічною роботою. Їм варто делегувати: ​Опрацювання та структурування великих масивів інформації; ​Швидке «перепакування» об'ємних репортажів у короткі формати для соцмереж; ​Пошук прихованих патернів і тенденцій у даних; ​Генерацію ідей для заголовків, планів статей чи запитань до інтерв'ю; ​Створення візуального контенту для ілюстрування складних історичних або чутливих соціальних т...

Що визначає правила гри в суспільстві, коли старі механізми більше не працюють, а майбутнє вимагає тотальної мобілізації зусиль? На обласному рівні дедалі гостріше постає питання взаємодії між громадянами, бізнесом та владою. Днями під час публічної дискусії «Новий суспільний договір: комунікація у часи змін», що відбулася за підтримки Українського кризового медіацентру, експерти спробували окреслити контури нових правил співіснування. ​Головною спікеркою заходу виступила професорка НТУУ «КПІ», докторка політичних наук та політична аналітикиня Лідія Смола. ​Досвід чи просто «наступ на ті ж граблі»? ​Суспільний договір — це неписана система взаємних прав і обов'язків між громадянами, бізнесом та державою. Проте, аби побудувати таку систему, суспільство має спиратися на відрефлексований досвід. Як зазначила Лідія Смола, досвід — це не просто прожиті роки, а набуті знання, з яких зроблено правильні висновки. ​«Аналізувати й робити висновки спроможні далеко не всі. Дехто досвіду взагал...

Є люди, з якими приємно не лише працювати, а й просто зустрічатися на різних подіях, говорити про журналістику, громаду, людей і життя. Саме такі моменти — у кількох світлинах із заходів останніх днів. На фото — з Валерієм Воротником, редактором телеканалу «Антена», Валентиною Душок,  редакторкою телеканалу "Ільдана" та Іриною Ситнік, редакторкою «Степової зорі». У кожного — свій досвід, свій стиль роботи й бачення журналістики, але всіх об’єднує любов до своєї справи та небайдужість до того, що відбувається навколо. Такі зустрічі завжди надихають. Бо журналістика — це не лише тексти, камери чи новини. Передусім — це люди, з якими можна обмінятися думками, підтримати одне одного і просто зберегти тепле людське спілкування навіть у непрості часи. Засновник і керівник чернігівської газети «Вісник Ч» Сергій Народенко Тетяна  Калиновська , головний редактор газети “Черкаський край” та  представниця Національної ради у Черкаській області Галина Рижак

4–5 травня 2026 року у пресцентрі Український кризовий медіацентр (Український дім, вул. Хрещатик, 2) відбувся дводенний тренінг «Інструменти стійкої України в умовах когнітивної війни». Захід об’єднав експертів, комунікаційників та представників громад для обговорення сучасних викликів інформаційного протиборства та напрацювання практичних рішень для зміцнення когнітивної стійкості держави.

IRMI за підтримки EU4Reconstruction та Expertise France запустив ініціативу, спрямовану на підвищення якості журналістського висвітлення відбудови країни.

 Мозковий штурм. Соцдослідження. Люди більше довіряють місцевим медіа, але водночас за негайною інформацією йдуть в телеграм, а от радяться з ШІ, а не зі змі.

Львів — це ідеальне місце для ментального відновлення. Ось кілька ідей для вашого відпочинку:   - Прогулянки Стрийським парком.   - Споглядання архітектури в тихих двориках.   - Ранкова кава без поспіху.   - Візит до затишної книгарні. - Зустріч з чудовими людьми вдалося побувати в музеї вулички Львова оранжерея техніка для роботи сучасне мистецтво колеги працюють борщик з хлібини

Відбувся тренінг з мобільної журналістики, який проводить Fondation Hirondelle та Інститут регіональної преси та інформації (IRMI, Україна). Тренінг реалізується в межах проєкту «Покращення медіастійкості в Україні», що фінансується Swiss Solidarity. Там представили, до речі, цікаві дослідження щодо місцевих медіа в Україні. Про довіру та контент.   Результати показують тенденції того, як українці споживають місцеві новини, які теми та формати локального контенту аудиторія хоче бачити найбільше, а також які українські медіа є найважливішими для споживачів. А тепер основні правила вертикальної зйомки і не лише 1. Протріть об"єктив 2. перебивки хоч 10 секунд 3. Хто? (Хто вас дивиться) Що? (Яка мета відео) Де?  (Для якої платформи)