Робот-асистент чи загроза для медіа? У Києві розбирали пастки ШІ в кризових комунікаціях

Штучний інтелект у роботі журналіста та комунікаційника — це ідеальний «технічний експедитор», але аж ніяк не заміна людині. Таку тезу озвучила медіаекспертка, докторка філософії з соціальних комунікацій Ольга Юркова під час лекції на заході «Кризова комунікація в часи змін», що відбувся в Українському кризовому медіацентрі.

​Спікерка детально розібрала помилки та пастки, з якими стикаються автори при роботі з генеративними мережами, та чітко окреслила межі можливостей технологій.

​Де ШІ демонструє абсолютну силу?

За словами Ольги Юркової, алгоритми бездоганно пораються із рутинною та механічною роботою. Їм варто делегувати:

• ​Опрацювання та структурування великих масивів інформації;
• ​Швидке «перепакування» об'ємних репортажів у короткі формати для соцмереж;
• ​Пошук прихованих патернів і тенденцій у даних;
• ​Генерацію ідей для заголовків, планів статей чи запитань до інтерв'ю;
• ​Створення візуального контенту для ілюстрування складних історичних або чутливих соціальних тем, де реальні фото неможливо дістати чи використати з міркувань безпеки.

​Червоні лінії: де машина безсила?

Водночас експертка застерегла від надмірної довіри автоматизації. ШІ залишається малокорисним або навіть небезпечним, коли йдеться про ухвалення остаточних рішень чи визначення суспільних пріоритетів. Машина не здатна осягнути людські мотиви, не має емпатії та миттєво втрачає ефективність в умовах повної невизначеності, коли кризова ситуація на полі бою чи в тилу змінюється щохвилини.

​Головний висновок для медійників:

Технології мають звільнити журналіста від нудної паперової та технічної роботи. Проте «кермо» управління, етичні фільтри, перевірка фактів та відповідальність за кожне оприлюднене слово залишаються виключно в руках людини.