Блог Вівчариків (новини літератури і не тільки...)

  Через цвітіння води в останній місяць Дніпро дедалі більше стає схожим на замулену калюжу зеленого кольору з безліччю водоростей та сміття у воді. Науковці твердять, що цвітіння води – це природний процес, який викликаний розмноженням синьо-зелених водоростей або ціанобактерій , які живуть як у прісних озерах і водосховищах, так і в морській воді. Але цьогорічне цвітіння води супроводжується масовою загибеллю водних біоресурсів, і не тільки в Дніпрі. Чи не гірша ситуація – у деяких менших річках, зокрема, у Гнилому Тікичі, де у Звенигородському водосховищі масово гине риба. – Реагуючи на звернення громадян щодо загибелі водних біоресурсів, 16 липня державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції Центрального округу спільно з державними інспекторами Черкаського рибоохоронного патруля обстежили Гнилий Тікич поблизу Хлипнівки (неподалік бази відпочинку УТОС) та в районі Неморожського кар’єру, – розповів «Прочерку» начальник

М.Ф. Слабошпицький – відомий український прозаїк, критик, літературознавець, публіцист, громадський діяч, член Національної Спілки письменників України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка за роман «Поет із пекла». Творчий доробок письменника і літературознавця відзначений багатьма літературними та літературно-мистецькими преміями: імені Олександра Білецького, імені Лесі Українки, «Берег надії» імені Василя Симоненка та інших. Народився Михайло Федотович 28 липня 1946 року у селі Мар’янівка Шполянського району на Черкащині. Закінчив факультет журналістики Київського університету (1971), працював кореспондентом відділу критики газети «Літературна Україна», головним редактором газети «Вісті з України», журналу «Вавилон-ХХ». З 1995 року – директор видавництва «Ярославів Вал», виконавчий директор Ліги українських меценатів. Співголова координаційної ради Міжнародного конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика. З 2006 року – секретар ради Національної спіл

  Черкащанка Лідія Федорівна виїхала з Черкас, але залишила тут будинок і не може тепер продати його. У неї навіть не вийшло лишити довіреність ріелтору, бо нотаріус поки не знає як це правильно оформити.  – Коли помер чоловік, я переоформлювала все на себе. Це будинок, ділянка під будинком і плюс 0,16 гектарів городу. Все це моє, а я виїхала тепер і не можу навіть довіреність на когось оформити і лишити людині документи, – каже Лідія Федорівна. З якою проблемою зіткнулася жінка? З моменту запуску ринку землі 1 липня укладено 1411 земельних угод станом на 21 липня. Про це станом на 26 липня повідомляє пресслужба Мінагрополітики. Також, подали заяви для отримання доступу до Державного земельного кадастру 3947 нотаріусів. Всього заяв – 4415, із них погоджено 3891, у черзі на розгляд – 8, відмову отримали 516. Нотаріуси з Державним земельним кадастром працюють у штатному режимі, йдеться в повідомленні. Але старт ринку землі самі учасники називають фальстартом. «Нотаріуси не

Відома журналістка, а тепер ще й письменниця, Яніна Соколова приїде до Черкас. Вперше у нашому місті вона презентуватиме свою книгу «Я, Ніна». Подія відбуватиметься у межах Черкаського книжкового фестивалю.  «Я, Ніна» – перша українська книга про публічну людину, яка пережила рак. Це історія про боротьбу, емоції та фізичні переживання. Героїня ділиться тим, як поступово змінювався її фізичний і зовнішній стан та про ті потрясіння, які спіткали її на шляху в складний період. Нагадаємо, четвертий #chebookfest проходитиме у Черкаській обласній філармонії 1-3 жовтня. Вхід на заходи вільний. Фокусна тема фестивалю – «Можна все навпаки». Зараз команда працює над запрошенням найцікавіших гостей та розробкою унікальної програми.   За найсвіжішими анонсами слідкуйте на сторінках Черкаського книжкового фестивалю у Фейсбук та Інстаграм . Проєкт реалізується в межах партнерської програми «Культура. Туризм. Регіони» Українського культурного фонду та Державного агентства розвитку туризм

22 липня 2021 року Центр громадського здоров’я проводить тренінг для журналістів регіональних та національних ЗМІ «Підготовка журналістів до реагування на кризові ситуації у сфері громадського здоров’я». Захід відбувається в Києві (готель «Либідь»), з 11:00 до 16:00. У програмі одноденного заходу лекції спікерів і ситуативне навчання з розбору реальних кейсів надзвичайних ситуацій чи ризиків у сфері громадського здоров’я: Реформа системи громадського здоров’я, створення мережі ЦКПХ, їхні цілі та завдання, роль Центру громадського здоров’я в новій структурі системи; Що таке PH-EOC: навіщо він створений і як функціонує його діяльність; Ситуативне навчання: як журналістам правильно реагувати на надзвичайні ситуації чи ризики у сфері громадського здоров’я.

Ольга Мусафірова – київська журналістка «Нової газети», медіаекспертка – про літературний репортаж та гроші в журналістиці У журналістиці Мусафірова давно. Тільки власкором «Комсомольськой правды» (спершу всесоюзної, потім – російської) вона працювала понад 20 років. Тож її можна назвати представницею старої школи журналістики: коли десь сталася варта уваги подія, вона не переписує тексти з інтернету, а їде, як то кажуть, в поле. Не дивно, що її запросили поділитися досвідом з журналістами, котрі стали лідерами литовсько-українського проекту «Стимул для незалежної журналістики в регіонах України». Тема, яку вона обговорила з молодшими колегами, звучала так: «Прийоми успішного сторітелінгу: показуємо проблему через історії людей. Як помірковано висловити думки та емоції людей та об'єктивно розповісти історію?».   Ольга Мусофірова: – Сторітелінг я б назвала літературним репортажем. І тут ключовим є слово література. Хоч вона й газетна. Не будемо зараз говорити про роль