Черкащани скаржаться, що Дніпро «стає болотом»

 Через цвітіння води в останній місяць Дніпро дедалі більше стає схожим на замулену калюжу зеленого кольору з безліччю водоростей та сміття у воді.

Науковці твердять, що цвітіння води – це природний процес, який викликаний розмноженням синьо-зелених водоростей або ціанобактерій, які живуть як у прісних озерах і водосховищах, так і в морській воді. Але цьогорічне цвітіння води супроводжується масовою загибеллю водних біоресурсів, і не тільки в Дніпрі.

Чи не гірша ситуація – у деяких менших річках, зокрема, у Гнилому Тікичі, де у Звенигородському водосховищі масово гине риба.

– Реагуючи на звернення громадян щодо загибелі водних біоресурсів, 16 липня державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції Центрального округу спільно з державними інспекторами Черкаського рибоохоронного патруля обстежили Гнилий Тікич поблизу Хлипнівки (неподалік бази відпочинку УТОС) та в районі Неморожського кар’єру, – розповів «Прочерку» начальник управління екологічного нагляду (контролю) у Черкаській області Олександр Позняков. – З метою встановлення причин загибелі риби та для визначення складу та властивостей вод спеціалісти відділу інструментально-лабораторного контролю відібрали проби, провели вимірювання розчиненого у воді кисню та температури.

За результатами досліджень гідрохімічних показників, проведених відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції Центрального округу, зафіксовано високий рівень хімічного споживання кисню (перевищення в 3,48-2,5 разу) та завислих речовин (в 2,48-2,76 разу), нітритів (у 2,5- 3 разу).

– Проведенні вимірювання свідчать, що причиною загибелі риби може бути дефіцит розчиненого у воді кисню, висока температура навколишнього середовища та води, інтенсивний розвиток синьо-зелених водоростей, – каже пан Позняков.

На думку іхтіолога, кандидата біологічних наук, старшого наукового співробітника відділу моніторингу та охорони тваринного світу Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена Юлії Куцоконь, зарадити ситуації можна шляхом запобігання так званій евтрофікації, тобто забрудненню побутовими стоками, добривами з полів тощо, а також зарегулюванню стоку вод гідроспорудами.

– Крім того, ясна річ, треба боротися з глобальним потеплінням. Дорого, довго, непопулярно, але простих рішень тут немає, – переконана Юлія Куцоконь.

Деталі ТУТ