Поїздка в Туреччину (ФОТОрепортаж)

 Туреччина різнобарвна, як турецький посуд, і, водночас, цілісна та м'яка як турецькі килими і турецький текстиль. Цьогоріч після певної перерви в мандрах вдалося побувати у новій для себе країні, і не просто в Туреччині, а самому серці турецького туризму - в Анталії. Частково країна розташована в Азії, частково в Європі, тож важко сказати, на якому я був континенті. Тут в море збігає важкий водоспад, тут море кафешок, ресторанів і готелів. Тут є гори, які мені чимось нагадують наші кримські, тут є вузькі вулички (у старому місті вони нагадують мені Львів ). Тут серед невеликих і красивих Таврських гір (згори вони нагадують формою бика) розташований один з найпопулярніших курортів Кемер. Тут ростуть просто на вулиці апельсини і лимони, а також гранат. Тут увечері на деревах шлюбне скрекотіння цикад як у нас коників-стрибунців. Лиш цикади тріщать так, що інколи перекрикують музику. Туризм в Туреччині почав активно розвиватися саме тоді, коли я народився, десь з початку 80-х. Тепер тут гарні дороги, тунелі прокладені крізь кам'яні гори. За цей час в плані туризму країна настільки розвинулася, що порівнювати, наприклад, з нашим Залізним Портом не хочеться, хіба хочеться плакати.... При цьому, що попри стереотипність, в Туреччині досі один з перших стовпів економіки - це сільське господарство, а вже потім туризм. Колись мені вдалося об'їхати деяку територію Тунісу (посилання буде в першому коментарі ) і тоді українці, що бували в Єгипті і Туреччині, казали мені, що Туніс посередині в цій трійці. Тепер я розумію, чому Туреччина в цій трійці на першому місці. Тут готові йти назустріч туристу, дбають за туриста і роблять все, щоб вам тут було добре, хоча, ради справедливості, є місця так само занедбані, як в нас, або як у Тунісі. Тут просто в історичній частині Антальї, яка знаходиться під охороною ЮНЕСКО, можна побачити серед стін, які пам'ятають і Рим, і Візантією, і Османську імперію, сміття. Тут так само як і в Тунісі важко пройти базар непідготовленій людині, бо спокус багато, а хитрих продавців ще більше. Проте купувати є що, окрім згаданих на початку текстилю, килимів, кераміки, є вишукана кухня, багато солодощів, зокрема, всім відомі рахат-лукум, тут багато п'ють чаю. А як інакше? Спека і вологість інколи просто не дають дихати. Кажуть, колись Кемаль Ататюрк (батько турків, якого вони дуже поважають) після революції роздавав землі таким чином, щоб жінкам були пляжі, а чоловікам гори. Тоді думали, що гори - це те, що годує і має цінність. А пляжі, кому вони треба? Тепер клаптик землі на пляжі на вагу золота і володіють пляжами переважно жінки ;) до слова, султанів Кемаль повиганяв, або самі втекли, ну тобто все відбулося не так як в нас після втечі Януковича, коли багато його служок лишилося десь по норах. Мінуси Туреччини - багато росіян. Хоча є притомні, які розуміють, що Путін*уйло. Дивина, багато турків швидше переходять на російську, ніж англійську.... Але не поспішайте кричати про зраду, російська в них така, що вже краще англійською, тож вчіть мову Шекспіра і гайда за бугор #мандри_вівчариків #туреччина #мандри #вівчарик #подорожі #travel #анталія #море