«Це незручно і важко!» - каже черкащанин Тарас Чорновіл про дистанційне навчання. У родині двоє дітей, які навчаються в 2 і 6 класі. Дружина черкащанина працює в організації, де є чіткий графік, а от Тарас автомеханік і намагається організовувати роботу так, щоб в першій половині дня бути вільним, з дітьми. Він налаштовує комп’ютери, він стежить за навчальним процесом, адже обоє дітей вчаться онлайн. – Довелося полагодити комп’ютер, бо двом дітям потрібно два комп’ютери, а один був поламаний. Особливо важко меншому, буває дивлюся, а він плаче. Пояснює, що не встиг за вчителькою і не бачить, де вона читає. У класі вчителька б помітила, хто відстає, а тут, за комп’ютером, коли видно лиш іконки, це важче. Також знизилася успішність старшої доньки. Міркуємо про репетиторів, але ж це гроші. Я собі бачу, що якби дитина ходила в школу, то і більше б вчила, бо там є навіть такий нюанс, як сором. Якось при людях хочеться повчити і показати, що ти таки знаєш. А тут за комп’ютером не завжди п...