Блог Вівчариків (новини літератури і не тільки...)

Атовець Віталій Мельниченко міг піти в охоронну сферу, але не захотів після війни мати справу зі зброєю і сьогодні реалізовує себе в бізнесі. Зокрема, у черкаському районі «Д» він з братом відкрив СТО. Також досі доводиться згадувати про поранення, про контузію, після якої він ще довойовував до звільнення Слов’янська і Краматорська. Ми спілкуємося з ним в приміщенні громадської організації «Ветерани війни «Захисники України», що в центрі Черкас. Визначаємо собі максимум півгодини вільного часу для розмови, бо потім Віталію потрібно на роботу, але в підсумку просиджуємо більше години. Історії Віталія не проста і жахлива. Йому й зараз важко ділитися спогадами. автор: Назарій Вівчарик Черкащанин Віталій Мельниченко у 2012-13 роках служив у 95-тій окремій десантно-штурмовій бригаді у Житомирі строкову службу. Потім звільнився і через пару місяців розпочався Майдан. Згодом Росія почала вводити війська у Крим. Побачивши це по телевізору, черкащанин хотів знову мобілізуватися. Але туди ж

Конкурсна комісія визначилась із претендентками на перемогу в загальноміському конкурсі «Бути першою…» по кожній з 12 номінацій Більше 100 черкащанок відправили свої заявки на участь у новому проекті, який започатковує Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міськради до Міжнародного дня прав жінок та миру. Членам журі було складно зробити свій вибір, адже подались і справді найдостойніші жінки нашого міста, які своєю щоденною працею це підтверджують. Проте, як і в будь-якому конкурсі, переможниця може бути лише одна. Тому буде обрано одну переможницю в кожній із номінацій, яких представлять на фіналі конкурсу 4 березня у Черкаській обласні філармонії. Також відсьогодні на офіційній Фейсбук-сторінці загальноміського конкурсу «Бути першою…» вас будуть знайомити з фіналістками по кожній номінації для того, щоб ви змогли на окремо створеній онлайн-платформі проголосувати за свою фаворитку у 13-й номінації «Вибір міста». Посилання на платформу буде розміщено на сторі

« У Львів — за кавою, в Одесу — по форшмак » . Такий підхід до гастрономічних подорожей Україною вважається застарілим та старомодним. Ба більше, велика кількість звичних для українців страв — відголоски радянського минулого, які не мають нічого спільного з українською культурою. Сервіс доставки їжі та продуктів Rocket разом з кулінарним експертом Євгеном Клопотенком розробили унікальний проєкт для кулінарної історії країни — гастрономічну карту України. Вона демонструє справжню українську кухню без банальностей та радянщини.  Центральна Україна — особливий гастрономічний регіон України. Він не межує з іншими країнами, тому вплив іноземних культур тут мінімальний. Тому сюди варто відправлятися, щоб спробувати справжню україську кухню. Наприклад, на Черкащині варто спробувати смаженину — яловичину з картоплею у горщиках . Вінниччина здивує такими стравами як горохляники та картопля по-уланівськи. На Кіровоградщині необхідно спробувати незвичайний кіровоградський борщ.   Він готуєт

  У Черкаському художньому музеї запрацювала виставка присвячена Революції Гідності. Діятиме мова до 28 лютого 2021 року, інформують в управлінні культури та охорони культурної спадщини ОДА. На виставці представлено фотоматеріали, що відтворюють хроніку подій на Майдані у Черкасах. Ці світлини зроблені Володимиром Бауліним, Назарієм Вівчариком, Ігорем Єфімовим. Серед фотографій є також ті, що надані суспільно-політичними інтернет-виданнями «Прочерк», «ПроВсе», «Інфоміст».  

Володимир Мамалига, у минулому відомий в Черкасах як журналіст, депутат міськради. Свого часу він побував в АТО був серед засновників УНА-УНСО. Побувавши на війні, пан Володимир пішов здобувати ще одну освіту – психолога, щоб легалізувати своє захоплення психологією. Зараз він один з небагатьох психологів-чоловіків в садочку. Каже, що діти до нього тягнуться і люблять його. Як у час пандемії змінилися діти та які поради дасть батькам Володимир Мамалига, до речі, сам батько п’ятьох дітей? При цьому, наголошує, що він не є психологом в великому науковому розумінні, тому висловлювання його не будуть академічні і наповнені термінологією. Та і узагалі – дещо буде виключно суб’єктивна думка. – У жодній книжці з психології не розповідається про душу, але насправді психологія – це наука про душу, бо ми вивчаємо душу, впливаємо на душу, допомагаємо їй. І зараз працюю цьому напрямку в садочку. Загалом, кожен садочок повинен мати психолога, але зарплати і реалії такі, що подекуди в садочку пс

Тримаю в руках часопис «Дзвін», куди і сам колись втрапляв з твором . Чудовий часопис, якісна поліграфія і досить цікава підбірка творів. Мене зацікавив насамперед твір «Монетки» Ігоря Антонюка, бо це горор і я його просто знаю.  Крутий твір, рекомендую! Цікаво закручений сюжет, атмосферно, відчувається дух Франківська! Тепер чекаю на книгу Ігоря Антонюка «Монетку кидає кожен», яка має вийти в видавництві «Дім химер». До слова, випадково натрапив у творі на автора, що, як і я, з Черкащини. Це Анатолій Танцюра з Холоднянського Смілянського району. Його оповідання «Байбал і Баянай» не менш моторошне, проте позбавлене тієї містики, яка є в Антонюка. Між тим, реалістичність оповідання зашкалює. Бачив би цього автора у збірках фензіну «Підвал» .