Лікар Піддубний та інші захоплюючі детективні історії

 Постріл на сходах. Детектив 20-х років.

Видавництво Темпора, 2019 рік.

Це той жанр, без якого не можна уявити розвиток літератури. Назва каже сама за себе. Це детективи 20-х років. І тут я відкрив для себе багато цікавих імен, як-от Дмитро Бузько, Гео Шкурупій, Юрій Смолич, Юрій Шовкопляс. Кожна постать тут особлива і сподобалося, що перед текстами того чи іншого автора упорядник підготував невелику біографію, з якої випливає, що попри всю цинічність тієї епохи, з її цензурою і ідеологією, були люди, які дуже хотіли писати і творити. У оповіданнях з книги героями виступають комуністи, чекісти. Та, зрештою, і деякі автори були чекістами, наприклад, Дмитро Бузько.

Практично ідеальною є новела «Провокатор» - це справжній детектив від Гео Шкурупія. А от «Господарство доктора Гальванеску» Юрія Смолича – це просто крутий шедевр, який я б зарахував до хоррору. Там злий професор робить з людей слухняних ляльок, вийшов би крутий фільм жахів.

Окремої уваги заслуговують історії з лікарем Піддубним. Це вже оповідання від Юрія Шовкопляса. Дуже драйвово, аля, історії з Шерлоком Холмсом. І все це наша література, звісно, з поправкою на свою епоху. Мені прикро, що я раніше не знав про такі наші літературні імена. Дякую видавництву і укладачці з таким гарним ім’ям Ярині Цимбал. До слова, сам я з Черкащини, відомої у тому числі за ім’ям Піддубного, щоправда він був не проникливим лікарем, а богатирем. Та все ж символічно, що Шовкопляс дав своєму українському Холмсу таке легендарне ім’я як Піддубний.

Збірка товста, але розбита на оповідання, які можна читати поступово, лузаючи як насіння. Книга відкриває завісу нашої чудової літератури минулого і презентує цікавий та популярний жанр. Ще раз повторюся, з поправкою на свою епоху. Заберіть слова «комуністи», «комсомолка» чи «чекіст», а замініть їх на активіст, поліцейський, спецагент чи націоналіст і буде легше. Зрештою, якщо почитати біографії деяких з авторів збірки, то можна припустити, що вони теж були б непроти замінити чекістів та когось іншого. Просто тоді була сувора цензура, а люди так хотіли творити і видавати свої твори.