Переслідуваний і Схудлий – два романи під однією обкладинкою
Нещодавно втрапила до рук книга Стівена Кінга видавництва КСД. Тут під однією обкладинкою видали два романи. Я не дискутуватиму на тему, чи нормально це: втулити в одну книгу два романи? Чи має бути між назвами романів на обкладинці хоча б крапка та чи коректно перекладені назви романів? На цю тему є вже окремі гілки обговорень в соцмережах.
Вважаю, романи не надто великі, тож вони, мабуть, можуть бути поряд, або ні… Бо не надто вони за духом сходяться… Але так їх краще порівняти.
Перший в книзі йде «Переслідуваний», другий «Схудлий». Скажу
одразу, мені другий набагато більше сподобався. Але все по порядку.
Перший роман більш схожий на фантастику. Та що там схожий. Це і є чиста фантастика. Якесь майбутнє де коїться бозна-що. Тут вам герой із нетрів, бідолага, який готовий заради грошей на все. І от йому дають шанс. Це реаліті-шоу, в якому герой має протриматись вживих 30 днів, а за це отримає купу грошей. Ну, не надто оригінально. Таких сюжетів вже пару зустрічав. Фільмів так точно вже декілька дивився на цю тему. Гра на життя і смерть. Одвічний конфлікт, сподіваєшся до останнього, що герой залишиться живий, утече від поганців. А, відповідно, отримає гроші, врятує від злиднів і не лише родину. А як насправді? Читайте книгу. Скажу лише, що у деяких епізодах співпадіння і фарт вже аж надто витягували героя книги з трясовини обставин. Не завжди вірилося, що ось так прям і буває в життя, особливо, коли за героєм волочилися кишки. Але то класика за Кінгом. Тут у романі більше розкриті теми, які автор розвивав в своїй фантастичній антиутопії «Легка хода» чи «Довга хода», бо я бачив різні варіанти перекладу того роману про ходу. Там у тоталітарному майбутньому підлітки йшли довгу ходу і це також було змагання не на життя, а на смерть. Однак тут в романі «Переслідуваний», як на мене, більше розкрита тема цього несправедливого майбутнього, хоча навіть не знаю, який роман був написаний першим.
Все ж, фантастичне майбутнє Кінга, де є чітко поділ на вищі і нижчі касти, мене особисто не так вражає, як скажімо фантастика ЛюЦисінь. Мабуть, не для фантастики чи антиутопії народився Кінг. І другий роман це одразу показує…
Схудлий – це щось магічне, адже тут здавалося б у звичайний реальний сучасний світ вривається щось містичне і незбагненне. Усі ж ви вірите в якісь забобони? Чорна кішка, прикмети, поганий сон, стереотипи щодо людей певних професій чи певних національностей? У романі «Схудлий» все це спрацьовує. І ось вже здавалося б успішний адвокат отримує на свою голову прокляття від цигана. Як бути далі? Як жити з цим? Як побороти прокляття? Та й взагалі, чи можемо ми говорити про це у сучасному світі, коли про прокляття хіба читали в казках в дитинстві? У романі врешті відбувається правосуддя та встановлюється справедливість щодо особи, яка в реальному житті завжди може уникнути правосуддя в силу чи то високого соціального статусу чи грошей. У книзі винуватець не уникнув правосуддя. Хто не уникнув і чому, читати треба в книзі, я ж лиш скажу, що тут неймовірні повороти сюжету. Тут містика, фобії, тут місцями жахи і просто таки трилер. «Схудлий» не для читання на ніч. Це радше для навчання, повчання, для виховання, для зростання, чи для розуміння світу. Це щось на кшталт Бібліотечної поліції. Хоча тут і натяку нема на того бідолагу, який худне в повісті Піднесення. Ні, в СХУДЛОМУ зовсім інші меседжі, інші смисли, інша атмосфера і інше середовище. І тут набагато більше містики, яка виходить десь з підсвідомості. І ти віриш кожному слову, бо таки дійсно це можливе в житті. Усе. І несправедливість, коли винуватець може відмазатись в суді, і прокляття циган ,яке не зняти помахом чарівної палички... Одним словом, Схудлий - це класичний містичний і жахливий Кінг. Раджу. Бо таке дійсно може бути...
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
«Сяйво» Кінга: «Цей світ, усе наше життя – жорстка річ»
Коментарі
Дописати коментар