Передав в музей картину діда

Портрет Тараса Шевченка Данько Данилович Кізан намалював в місті Інті, Комі АРСР до 150 річчя з дня народження Кобзаря, тобто на початку 1964 року.

Це досить типове погрудне зображення поета у старшому віці олійними фарбами на полотні, але вагомої цінності картині додає життєва історія її автора.Зауважимо, що раму для картини Данько Данилович теж виготовив власноруч, оздобивши її візерунками. Випалені та пофарбовані жолуді та листя дуба – символу могутності та непохитності – нагадують нам про силу і стійкість українців попри усі ворожі підступи

Данько Данилович народився 17 грудня 1924 року в селі Васючин Рогатинського району Івано-Франківської області.

1938 року вступив у молодіжну організацію „Юнацтво ОУН”. Був направлений в Карпати на курси пропагандистів і вивчення зброї.

1943 року вступив в УПА (сотня Коса, чотовий Зелений). Брав участь у боях проти московських окупантів на території Рогатинського і Букачівського районів. Був ройовим (псевдо – Крук).

Заарештований під час облави НКВС на Великдень 1945 року в криївці у рідному селі. Засуджений спеціальним табірним судом уже в м. Інта Комі АРСР 29 грудня 1945 року на 10 років позбавлення волі і 5 років позбавлення прав. Звільнений 8 березня 1955 року. На волі одружився з Вікторією Лабандою, яка теж відбувала покарання за членство в ОУН-УПА в м. Інта (псевдо – Зірка). Працював столяром на ДОКу. Мав нахил до малювання і виготовлення інкрустацій (інтарсії).

1979 року переїхав в Україну. Поселився в місті Смілі.

Данько Кізан брав активну участь у громадському житті. Він був одним із засновників у Смілі організації НРУ, товариств „Посвіта” і політв’язнів та репресованих. Брав участь майже в усіх акціях національно-патріотичних сил у  90-х роках не лише в Смілі, а й у Черкасах і Києві. За його ініціативи і під його керівництвом на початку 90-х усупереч тодішній владі було встановлено і освячено хреста на козацькій могилі в мікрорайоні Гречківка (Сміла).