В Україні розпочинається третій етап медичної реформи: на Черкащині повідомили деталі

Третій, так званий інфраструктурний, етап реформи системи охорони здоров'я та формування мережі медичних закладів розпочнеться у 18 областях України та Києві. Відповідну постанову ухвалив Кабмін 28 лютого, повідомила прес-служба МОЗ.

«Постанова, яка дозволяє запустити наступний етап медичної реформи, передбачає оновлення підходів до визначення госпітальних округів та впровадження сучасних підходів до формування мережі медзакладів», – ідеться у повідомленні.

Обласні військові адміністрації протягом двох місяців мають подати на затвердження в МОЗ власне бачення плану госпітального округу та формування дієздатної мережі з урахуванням розвитку установ первинної медичної допомоги і пунктів базування екстреної медичної допомоги.

Реалізація зазначеної реформи дозволить раціонально розподіляти закупівлі та поставки дороговартісного обладнання між лікарнями.

На Черкащині мова не йде про закриття лікарень, а мова йде про пріоретизацію! Тобто забезпечення чіткого переліку медичних послуг у визначених медичних закладах.

«І мова про медичні заклади, де ми можемо гарантувати якісь лікувального процесу. Саме до спроможної мережі лікарень першочергово будуть спрямовані відповідні ресурси, які зможуть забезпечити відновлення медичної системи і її подальший розвиток», - сказав голова Черкаської ОВА Ігор Табурець на сьогоднішній прес-конференції.

Він роз’яснив, що основні критерії відбору медичних закладів до спроможної мережі були визначені постановою Кабміну.

«Протягом трьох місяців ми проводили глибинну роботу щодо відбору медичних закладів, яким чином класифікувати. Ми провели спільну роботу з обласною радою, з депутатами, з представниками районних адміністрацій, з керівниками громад, з керівниками медичної спільноти, з представниками департаменту охорони здоровя міста Черкаси. Практично, задіяли до цього процесу весь спектр зацікавлених осіб. Ми проаналізували показники роботи всіх медичних закладів. Подивилися на медичні звіти, що є основою для аналізу тих критеріїв, які визначені в постанові. І нами попередньо був сформований проект спроможної мережі, який ми подали до МОЗ», – розповів Ігор Табурець.

У підсумку проект такий: є надкластерні заклади – це Черкаська обласна лікарня і Черкаська обласна дитяча лікарня. Є кластерні заклади, їх всього сім, орієнтовані на 4 райони. І є визначені загальні лікарні (14) в основних районах області – у Золотоніському, Черкаському, Звенигородському і Уманському.

«Декілька громад можуть обслуговуватися в одному загальному закладі охорони здоров’я. Також надкластерні центри (попередньо 6-7) з надання спеціалізованої допомоги з урахуванням можливого об’єднання. А заклади, які не потрапили до загальної спроможної мережі у жодному разі не будуть закриватися. Та в процесі їх подальшого розвитку відповідальність буде покладена не на Міністерство охорони здоров’я, а на керівництво цих територіальних громад… Але питання розвитку, спрямування туди державних і обласних ресурсів не передбачається…», - сказав Ігор Табурець.

Проект сформованої мережі передається до МОЗ. Там протягом двох місяців вони будуть визначатися. Також передається до цього переліку торішній план розвитку мережі. Міністерство може вносити корективи.

Водночас, варто зауважити, що черговий етап медреформи починається без даних про захворюваність. Але ж це вкрай важливо для мережі лікарень. Адже у лікарнях мав би вестися облік тих, хто туди звертається. Статистику захворюваності слід врахувати при формуванні мережі лікарень, щоб збалансувати витрати і зробити лікарні ефективнішими. В області запевняють, що знають, на що найбільше хворіють черкащани. Але навіть офіційний Київ каже дещо інше… І зрозуміти, чи мають якусь статистику по захворюваності досить складно…

Ні даних загальної структури захворюваності населення України, ні даних загальної структури захворюваності жителів Черкащини отримати фактично неможливо. Це сталося внаслідок скасування наказом МОЗ України від 04.10.2018 форми звітності №12 «Звіт про захворювання, зареєстровані у хворих, які проживають у районі обслуговування лікувально-профілактичного закладу». Це пояснили «Прочерку» у департаменті громадського здоров’я МОЗ України. Так само розводять руками у комунальному закладі „Черкаський обласний інформаційно-аналітичний центр медичної статистики“ Черкаської облради.

Мовляв, крім форми звітності №12 є іще одна причина, чому не можна порахувати, на що найбільше хворіють наші жителі… Бо з 2018 року наказом Міністерства охорони відмінена облікова форма №025-2/0 «Талон для реєстрації заключних (уточнених) діагнозів». Тому офіційна інформація про стан захворюваності відсутня.

У самій службі статистики інформують, що збирали дані до 2017 року. Тобто найповніший профіль захворюваності жителів Черкащини можна знайти датований 2018-м роком, зібраний у матеріалі «Просто цифри». Там можна знайти окремо статистику по Черкащині.

Щоправда, у департаменті громадського здоров’я МОЗ таки проливають світло на це питання: згідно форми №20 «Звіт юридичної особи незалежно від її організаційно-правової форми та фізичної особи - підприємця, які провадять господарську діяльність із медичної практики», протягом 2022 року серед кількості стаціонарно пролікованих хворих найбільшу питому вагу мають пацієнти з хворобами системи кровообігу – 20,7% від загального числа пролікованих хворих, на другому місці – пацієнти з новоутвореннями – 10,7%, третє місце по частоті звернень по стаціонарну допомогу поділяють хвороби органів травлення (8,9%) та травматизм (8,7%). Мова про Всеукраїнські дані.

«В основу лягли звіти роботи кожного медичного закладу. Це, в першу чергу, відвідуваність пацієнтів. Цілий підрозділ окремий веде статистичні дані», щоб ми розуміли, до чого ми схиляємося! Так, ми відстоювали як надкластерний, наш кардіоцентр. Бо аналіз показав, що основними хворобами сьогодні є інфаркти, інсульти і онкологія», - наголошує Ігор Табурець.

«Звітність, може, ведеться не така, як до 2018 року, але ведеться. По пакету послуг ведеться певний аналіз. Проте у зв’язку з тим, що в країні війна, є деякі обмеження до інформації, та всерівно маємо аналітику», – каже перша заступниця голови Черкаської ОВА Наталія Кравченко.

«Є електронна карта пацієнта. Все є в електронній базі. Є статистична звітність по області. Дані можуть збиратися щотижнево, щомісячно, поквартально. Тобто все було враховано…» – каже начальник управління охорони здоров’я Черкаської ОВА Антоніна Уманець.

Статистику захворювання потрібно бачити, щоб розуміти, на що саме спрямовувати кошти програми медичних гарантій. А нагадаємо, що запланований бюджет на програму медичних гарантій цьогоріч - понад 142 млрд грн. Попри війну та обмежені ресурси – обсяг гарантованих медичних послуг для українців не зменшений, - стверджує урядовий портал.

Проте у приватній розмові з черкащанами виходить, що багато людей нині звертаються і до приватних медичних закладів. Тож окрім офіційних нечітких відповідей про наявність статистики, її відсутність доводить і практика.

«Я мала проблеми зі здоров’ям, звернулася до декількох поліклінік, але там черги, треба записуватися, чекати. Врешті пішла до приватного лікаря. Потім, для відновлення здоров’я, але згодом, сходила знову вже по запису до сімейного лікаря. І сказала йому, що була раніше у приватного. Звісно, у мого сімейного лікаря ці дані не відображені», – каже нам черкащанка Наталія.

І це не поодинокий випадок. Тож, очевидно, статистику якимсь чином слід відновлювати, бо попри заяви влади, офіційні відповіді дещо різняться. Так вже при підготовці публікації ми отримали відповідь і з профільного департаменту. Подаємо його нижче.

Назарій Вівчарик