За що пацієнти мають платити в лікарні і за що платить держава?

 

Потрапивши до лікарні, отримуєте списочок необхідного: голки, спирт, пластир, рукавички, бинт, ємності для аналізів, вакутайнери (пристрої для забору крові), паперові рушники тощо. Знайома ситуація?

“Чи дійсно я маю за це все платити? Невже держава нічого цього не закуповує?”, – з цим запитанням до редакції звернувся черкащанин, що регулярно мусить проходити лікування в стаціонарі Черкаської обласної лікарні, бо має інвалідність. Нещодавній курс лікування проходив наприкінці 2022 року. Він попросив не називати його прізвище назагал, оскільки остерігається упередженого ставлення лікарів під час наступних курсів лікування.

На згадані вище медичні засоби він витратив майже 300 гривень.

– Були ще платні обстеження, деякі аналізи та УЗД, – продовжує наш співрозмовник. – Виписані лікарями ліки він теж купував сам, витративши загалом на лікування близько п’яти тисяч гривень. З безкоштовних ліків, за його словами, дістався лише вітамін С.

Чи усюди так? Зібрати відгуки в усіх пацієнтів неможливо, але є й інші свідчення: «Нещодавно мама лікувалася в третій лікарні, урологія. Все було в наявності, купували тільки таблетки від тиску», - каже черкащанка Ілона Рекункова.

На сьогодні лікарні заробляють кошти наступним чином:

– виплати з держбюджету за угодою з НСЗУ (Національною службою здоров’я України);

– платні послуги, які надає лікарня (оплата за клінічні обстеження тощо)

– інші не заборонені законом способи фінансування: наприклад, здача приміщень в оренду, благодійні заходи, дофінансування власником. Якщо йдеться про комунальні медзаклади, то вони отримують додаткове фінансування з місцевого бюджету.

– Кошти від НСЗУ витрачаємо на ліки (які внесені в національний перелік), на зарплати, також на харчування пацієнтів та інші виписані в угоді потреби, – пояснює директор Черкаської обласної лікарні Віталій Шило. – Деякі пацієнти приймають дуже багато ліків. Наприклад, хворий, що потрапляє до лікарні, вже приймає якийсь препарат.  Але лікарня не може його купити, бо він дорогий. Та ми маємо замінник з міжнародною назвою – пропонуємо хворому, а той не завжди хоче.

Якщо ж йдеться про витратні матеріали, як голки і спирт, то це, як правило, є на складі, але, згоден, що можуть старші сестри писати списки і я завжди реагую на такі випадки через заступників, завідуючих відділень (тож радимо звертатися до директора, якщо у вас в обласній лікарні вимагають купувати витратні матеріали – Примітка від редакції.). Проте є випадки, коли йдеться про дорогі розхідні матеріали, наприклад, при заміні суглобів. Ми пропонуємо, що маємо. А пацієнт хоче найкращий суглоб і купує його сам. Та чим можемо, базепечуємо.

Директор обласної лікарні запевнив, що оперативно реагує, якщо дізнається, що персонал дає пацієнтам переліки витратних матеріалів, аби вони купували їх самі.

– У договорах між медичними закладами та НСЗУ (Національною службою здоров’я України) можна побачити довгі списки послуг і препаратів, що закуповуються на потреби лікарень у рамках державних програм. А на практиці багато чого пацієнти купують собі самі, – пояснює нам один з фахівців на умовах анонімності.

– Особливо зараз, коли війна, і лікарі кажуть, що насамперед повинні лікувати поранених! – пояснює співрозмовник. – У більшості випадків, люди не розбираються у списках ліків і все, що треба купують. При цьому є і дійсно офіційні платні послуги.

Щоб зрозуміти, за що повинен і за що не повинен платити пацієнт у звичайній державній чи комунальні лікарні, треба знати, як функціонує сьогодні система охорони здоров’я в Україні.

Сьогодні медична допомога надається мережею амбулаторно-поліклінічних, стаціонарних та спеціалізованих закладів. У кожному з них пацієнт має отримати гарантовано високий рівень меддопомоги. У 2023 році в Україні розширили перелік безоплатних медпослуг. Проте запланований бюджет на Програму медичних зменшився...

На сайті Міністерства охорони здоров’я йдеться: «програма медгарантій буде інтегрована у військові реалії та більше фокусуватиметься на потребах пацієнтів, викликаних війною. Загалом бюджет ПМГ на 2023 рік складатиме понад 142 млрд гривень. Із них 4,7 млн гривень виділено на лікарські засоби. Зауважимо, торік на 2022 рік держава виділила для надання безоплатної медичної допомоги за Програмою медгарантій 157 млрд гривень».

Загалом у Програмі медгарантій на наступний рік передбачено 39 пакетів послуг. З яких безкоштовно:

– реабілітаційна допомога дорослим та дітям у стаціонарних умовах;

– реабілітаційна допомога дорослим та дітям в амбулаторних умовах;

– секційне дослідження (щось зі сфери проведення патологоанатомічного розтину);

– забезпечення збереження кадрового потенціалу для надання медичної допомоги населенню на території, яка перебуває в тимчасовій окупації;

– готовність та забезпечення надання медичної допомоги населенню  на території, де ведуться бойові дії.

Детальніше про закладені державою у Програмі медичних гарантій витрати на 2023 рік на кожного пацієнта можна дізнатися на Урядовому порталі (цифри розписані ось тут).

Але як ті цифри наблизити до людей? Аби скаржитися, треба знати процедури, а люди часто не мають ні сил, ні знань. Якщо ви знаєте, які послуги надає лікарня безкоштовно, можете суттєво зекономити.

Наприклад, у травні минулого року у Рівному родина пацієнта Центральної міської лікарні Рівного Юлія Бабія витратила на його лікування 40 тисяч гривень. Частина цієї суми була витрачена на ліки і послуги, за які лікарні платить Національна служба здоров'я і які для пацієнтів мають бути безоплатними.

Тож родичі пацієнта поскаржилися на дії лікарів до Національної служби здоров'я і отримали часткову перемогу у боротьбі зі здирництвом: пацієнту повернули 10 140 грн. Про це писала місцева агенція журналістських розслідувань «Четверта влада».

Ми надіслали інформаційні запити у п’ять лікарень у Черкаській області, щоб дізнатися про перелік медичних послуг, які надаються безкоштовно для пацієнтів стаціонарного лікування. Попросили надати:

– копію договору укладеного між лікарнею та НСЗУ;

– інформацію щодо загальної суми витрат на надання послуг пацієнтам;

– інформацію щодо кількості засобів наявних в лікарні, які підлягають безкоштовній видачі пацієнтам стаціонару у рамках угоди з НСЗУ на 2023 рік.

Ця інформація має бути публічною, але не всі лікарні готові нею ділитися.

Для запитів ми обрали лікарні, у яких угоди з НСЗУ укладені на найбільші суми. Йдеться про такі лікарні:

– Черкаська обласна лікарня;

– Уманська центральна міська лікарня;

– Третя черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги;

– Смілянська міська лікарня;

– Звенигородська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування.

Відповіді отримали не від усіх, що свідчить або проблеми з документацією, або можливе приховування інформації.

Сміла: інформації немає або її приховують

Найдивніше відповіли у Смілі. У відповіді за підписом в. о. директора Олександра Озірського журналіста послали на сайт закладу, де, мовляв, буде інформація, коли… завершиться модернізація сайту. Окрім того, запевнили, що така інформація є на стендах у лікарні.

Власне, насправді (станом на 17 травня 2023 року) на сайті лікарні є лише інформація про залишки лікарських засобів станом на 1 березня. Нам довелося звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Адже окрім того, що лікарня порушила строки надання відповіді, то ще й у лікарні надали посилання на загальнодоступне джерело, яке перебуває в процесі модернізації та не містить станом на дату відповіді запитуваної інформації.

Отже, така відповідь цілком свідчить про неправомірну відмову у наданні інформації. При цьому, що в НСЗУ таки можна довідатися суму угоди з лікарнею на цей рік – 95 млн 153 тисяч 131,61 грн.

 ДЕТАЛІ ТУТ