«Визнання від колег важливе!» – черкаський журналіст Назарій Вівчарик

Одним із перших на конкурс НСЖУ «Інформаційна передова – 2022» свої матеріали подав відомий черкаський журналіст Назарій Вівчарик. Увазі журі він запропонував два свої матеріали: «Зброю не тримав, але нічого не боявся і був на передку там, де й не варто було б. Один день з військовим капеланом», опублікований на сайті «Прочерк», творчий колектив якого очолює Назарій, і «Ціна свободи: українці єднаються самі і єднають світ проти агресора», опублікований у американському виданні Elcodaily.com.

– Я завжди із задоволенням беру участь у журналістських конкурсах, – сказав у коментарі пресслужбі НСЖУ Назарій Вівчарик. – Коли ти виграєш – це підтвердження того, що ти маєш у професії певні сильні сторони. А якщо не виграєш – то можеш, прочитавши матеріали переможців, вивчити їхній досвід, повчитися чомусь.

Журналіст зазначив, що розуміє, наскільки важко в наші часи проводити будь-які заходи, в тому числі й журналістські конкурси. Разом із тим, на його переконання, попри складність організації, конкурси у воєнний період важливі як ніколи: медійникам, як і представникам інших професій, для «нормальної роботи в ненормальних умовах» важливо відчувати, що їхні зусилля затребувані.

– Журналістські конкурси проводить багато хто, зокрема, й потужні міжнародні бізнес-корпорації. Це дуже важливо. Але особливо приємно, коли організаторами виступає саме журналістська спільнота. Участь, а тим більше перемога в таких конкурсах має особливе значення: визнання від колег важливе! – наголосив Назарій Вівчарик.

На думку журналіста, наразі важливі будь-які теми, що сприяють розвиткові суспільства: боротьба з корупцією, екологічні проблеми, політичні питання, медицина, культура тощо. Але зрозуміло, що у воєнний період темою номер один є війна. Тому конкурс «Інформаційна передова» – на часі.

– Як правило, воєнні теми – болючі. Так, спілкуючись із капеланом з міста Сміла отцем Михайлом Шевчуком (так само як і з усіма, кого зачепила війна), я як журналіст накопичив дещо особливий досвід. Не все сказане героєм публікації потрапляє в статтю, багато залишається «за кадром»… Журналіст дуже багато чого «пропускає через себе», і участь у конкурсах, яка, безумовно, значно розширює аудиторію читачів, може стати невеличкою компенсацією за ці зусилля, – каже Назарій Вівчарик.

Що ж до матеріалу «Ціна свободи», опублікованого в американському виданні, то для Назарія він є одним із найцінніших за весь період з початку ширкомасштабної російської агресії.

– Хотілося «докричатися» до міжнародної спільноти, показати, що в нашій країні дійсно відбувається. Матеріал я готував на початку вторгнення, й тоді багато хто в країнах Заходу навіть сумнівався, чи слід називати його війною. Зокрема, мої німецькі знайомі питали, як коректніше назвати російську агресію: «війна» чи «конфлікт»… Тож цим моїм матеріалом я хотів пояснити міжнародній спільноті, наскільки те, що відбувається, болісно для України, розставити все на свої місця, розтлумачити, що це не «конфлікт» між військовими, а жахлива війна, від якої страждає весь український народ, війна, в якій країна напала на країну, – наголосив Назарій Вівчарик.

деталі тут

 

Коментарі

Нижче подані популярні теми з блогу

Скелясті Буки: туристичний центр, пожежна станція і смаколики для ЗСУ

Незабутній запах Львова (оповідання готувалось на конкурс “Львів. Доза. Порно”)

Втрачені землі або розтерзана Україна