Ksusha Matviychuk: вона читається легко і водночас зі страхом - а що ж там далі?
Кожен рух того чарівного ранку, коли я взяла цю книгу до рук і з
нетерпінням почала читати, був присвячений саме йому- молодому
українському автору Назарію Вівчарику ... і його книзі ,, П'ятеро як
один". Кожна хвилина, кожен сьорбок кави, кожна зірвана квіточка
поєднана в букет. Це ж цілий ритуал, дійство почуттів, що ти тримаєш у
собі, немов затиснуту у руці пружину, допоки даєш волю вийти цьому виру
з тебе - схопити книгу і почати читати. А уявіть, як автору написати
щось вартуюче нашої уваги? ...Цілезну
книгу! Нам думається : сів і строчить. І так буває, не буду лукавити, а
коли ні? Коли він працює, працює ,як мураха, з надією на шедевр?
Воїни світла і добра, люди, які віддають себе війні... Хто вони? Чим дихають, як живуть, як стають героями? Як може скластися їх доля. Доля - це, ніби, щось звичне, яке лине саме по собі і водночас щось неосяжне те, що не залежить інколи ні від наших дій, ні від наших сподівань. І не кожен може пройти пекло, іспити, що підготовлені долею і залишатися з гордо піднятою головою. І чи вдасться це головному герою?
Книга підтвердила мої переконання, що наші хлопці, чоловіки, наші козаки -найкращі: вміють по справжньому кохати, дружити, а коли потрібно стати на захист добра і справедливості.
От і я вирішила, а що коли... інша книга буде ще феєричніша та вирішила розповісти вам про ,, П'ятеро як один".
Я читала цю книгу сторінка за сторінкою, адже її хочеться читати,
не випускаючи з рук, вона читається легко і водночас зі страхом - а що ж
там далі? І знаєте, коли залишилось до завершення книги декілька
сторінок ,я зупинилася і не підходила до книги декілька днів. Я боялася,
що моє бачення заключної частини подій не співпаде із задумом автора. Я
хвилювалася і бажала кінцівки твору, яку намріяла. А все тому, що
зачепило мене у цій книзі щось до серця, до живого, до такого близького
і рідного, що здається ось дотягнуся рукою...а не можу. Кажуть , що
коли так почуваєшся -,,душа болить." Ось таким було моє з цією книгою
знайомство.
Воїни світла і добра, люди, які віддають себе війні... Хто вони? Чим дихають, як живуть, як стають героями? Як може скластися їх доля. Доля - це, ніби, щось звичне, яке лине саме по собі і водночас щось неосяжне те, що не залежить інколи ні від наших дій, ні від наших сподівань. І не кожен може пройти пекло, іспити, що підготовлені долею і залишатися з гордо піднятою головою. І чи вдасться це головному герою?
Книга підтвердила мої переконання, що наші хлопці, чоловіки, наші козаки -найкращі: вміють по справжньому кохати, дружити, а коли потрібно стати на захист добра і справедливості.
Рекомендую для прочитання
Коментарі
Дописати коментар