Могутній смілянський завод «Оризон» перетворився… у майданчик для зйомок фільмів – жахів Його територія, котра завжди потопала в квітах, заросла такими бур’янами ,чагарниками та деревами. Від їдальні залишився лише залізобетонний «скелет». Розібрані вікна у просторих багатоповерхових корпусах телевізійного виробництва, під газовий різак потрапили каналізаційні труби, інші комунікації. А колись мало не пів-Союзу користувалися телевізорами «Оризон»....
Гучна книга, яка завдяки червоній (безпрограшний варіант кольору) обкладинці маячить всюди по інтернету. Про що ж вона? Це детектив, трилер, химерна проза. Судовий антрополог Девід Гантер утратив дружину і дочку (десь вже я таке чув в книгах і не раз…). Покинувши роботу, він переїздить до містечка Менем та влаштовується на посаду терапевта. Ніхто з нових знайомих і гадки не має про минуле Девіда. Здається, його життя потихеньку повертається у спокійне русло. Аж тут на горизонті в сюжеті з’являється маніяк!
Державна реабілітаційна установа «Всеукраїнський центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю» розташована неподалік Києва, у бік Чорнобиля, поряд з селом Лютіж. Туди через сосновий ліс веде гарна дорога. Сюди поступають за направленням від місцевого соцзахисту люди з інвалідністю, зокрема, насамперед ті, хто мають проблеми з опорно-руховим апаратом. Ознайомившись з роботою комплексу, покажу нижче все детально, бо інколи краще раз побачити, ніж сто разів почути. Люди з проблемами здоров’я можуть звертатися до своїх центрів соцзахисту і за направленням сімейного лікаря мають шанси втрапити у цей заклад, якщо їм це показано лікуванням. Тут люди знаходяться постійно протягом свого лікування і реабілітації, а не їздять туди-сюди. Особливо суворий режим зараз, в час пандемії коронавірусу. Ось ми вже у селі Лютіж: Така дорога веде до центру реабілітації: А це сам центр реабілітації, в’їзна брама і територія з корпусами. Доріжки між корпусами мають накриття, щоб люди з інва
Коментарі
Дописати коментар