За людей чи за бренд? – які відбулися зміни за 100 днів до виборів

Зараз призначені чергові місцеві вибори, а виборчий процес стартує 5 вересня. До 5 серпня включно партії повинні подати до ЦВК кандидатури до складу обласних, районних, міських виборчих комісій. А до 10 серпня включно ЦВК має сформувати склад комісій.

Реєстрація кандидатів, гендер, турботи…

25 жовтня 2020 року в Україні відбудуться чергові місцеві вибори. Якраз за 100 днів до виборів у парламенті оновили Виборчий кодекс. «Слуги народу» планували зробити це ще взимку, але пандемія COVID-19 та спричинена нею економічна криза внесла свої корективи.

У цей час виборець може приглядатися до політичних проектів, до кандидатів і визначатися, відповідно до своїх вподобань. Однак, які маємо нюанси на цих виборах?

У громадянській мережі ОПОРА дають пояснення:

Під час реєстрації на вибори в Україні діє механізм стримування, щоб обмежити участь людей, які навіть не розраховують отримати мандати. Для цього запровадили внесення грошової застави. Якщо кандидат чи партія долає виборчий бар'єр і отримує мандат, їм гроші повертають.

У липні 2020 року Верховна Рада зменшила розмір застави орієнтовно у 9 разів. Тепер у громадах, де виборців більше 90 000, розмір застави за партійний список буде становити 4 мінімальні зарплати на кожних 90 000 виборців. Це приблизно 209 грн на кожну тисячу виборців. У маленьких громад, де виборців менше 10 000 й голосування відбувається за мажоритарною системою, кожному кандидату за реєстрацію доведеться внести заставу у розмірі 944 грн. Раніше ж внесення виборчої застави у громадах з кількістю населення менше 90 000 взагалі не передбачалося. Для кандидатів у голови малих громад доведеться внести менше 5 000 грн. А у громадах, де більше 75 000 населення, як і за виборчий список партії.

Як зазначає голова правління Громадянської мережі ОПОРА, черкащанка Ольга Айвазовська, у кожному списку має бути не менше 40% представників однієї статі. Відповідно, в кожній п'ятірці двоє до трьох мають бути чоловіки та жінки. І партії вже розпочали процес пошуку в першу чергу жінок, які б балотувались від них в якості кандидаток.

Старт виборів вийшов доволі турбулентним. Нашарувалися кілька причин – це і новий Виборчий кодекс, і децентралізаційні зміни терустрою, і проблеми з фінансуванням, і ситуація з поширенням коронавірусу. Аналітик даних Громадянської мережі ОПОРА Андрій Савчук роз’яснює, яким може бути перебіг кампанії та чи встигла чинна влада потоваришувати зі старим добрим друзякою українських виборів – адмінресурсом. Адмінресурс – це коли політичні сили, партії чи кандидати використовують своє політичне становище чи зв’язки, щоб поліпшити позиції на виборах.

«Подивимося на «Велике будівництво» – програму, яка позиціонується як спільний проект президента та уряду і згадується ними при першій ліпшій нагоді. Вона передбачає масштабну розбудову інфраструктури: школи, дитсадки, амбулаторії, стадіони і дороги. На «Велике будівництво» лише цього року у бюджеті було закладено понад 100 млрд гривень. Тепер туди додали ще трохи грошей з фонду боротьби з коронавірусом. Укравтодор регулярно доповідає про кілометри побудованих доріг, розслідувачі не менш регулярно говорять про порушення процедур і тендерів, президент справно перерізає стрічки. З іншого боку, місцеві органи, які власне і мають ремонтувати та будувати, відкривати свої школи та садочки, і донедавна це робили. Чому донедавна? Бо тепер у них немає на це грошей. Місцеві ради постраждали від коронавірусного перегляду бюджету, хоча одні з перших і почали витрачати гроші на боротьбу з хворобою. Так вони вже не доотримали 15 млрд гривень. А це дуже багато як для місцевого самоврядування. Місцевим радам довелося скорочувати капітальні видатки: ні ремонтів доріг, ні ремонтів шкіл. А скільки грошей не просять в уряду, там лише розводять руками. Це створює прекрасний контраст, коли восени окремі кандидати будуть приїжджати і казати «ми побудували», – зазначає Андрій Савчук.

Оновлено форму бюлетеня

На виборчих дільницях кожному громадянину видаватимуть по 4 бюлетені для: 1) голосування за голову громади (мера); 2) голосування за політичну партію до ради громади, яка має більше 10 тисяч виборців, або ж голосування за мажоритарного кандидата у своєму окрузі у менших громадах; 3) голосування за політичну партію до районної ради (тепер на всіх рівнях); 4) голосування за політичну партію до обласної ради.

У бюлетені з відкритими списками можна буде проголосувати як за партію, так і за конкретного кандидата, щоб підняти його в партійному списку. На бланку буде два стовпчики для відміток виборця. У лівій клітинці українець зможе проголосувати за партію. У правій - можна проголосувати за конкретного кандидата від партії: для цього необхідно написати його номер зі списку, розташований у правій крайній колонці. Якщо нардеп набере 5% від квоти, то це допоможе йому піднятися в партійному списку.

Отже, виборець у громаді від 10 тисяч виборців зможе голосувати за політичну партію, а також надавати перевагу конкретному кандидату зі списку цієї політичної сили. Як це працює?

Один з учасників виборчого процесу, в минулому перший заступник міського голови Черкас, а нині представник політсили «Черкащани» Віктор Беззубенко пояснює:

«Звісно, я, як представник ВО «Черкащани», згадаю зараз за свою партію. Ми працювали з фокус-групами, робили соціологічні дослідження, вибудовували стратегію. І побачили, що треба вибудовувати кампанію на авторитетних і фахових людях, і це різнобічна команда. Тут кожен фахівець в своїй справі, люди, що є авторитетами в своїй галузі чи регіоні. Кожен з нас має глобальне бачення розвитку України. Але ми місцева партія. Кому ми протистоятимемо?

Соціологія показує, що досить високий рейтинг в місті в «Слуг народу» і в опозиційної платформи «За життя». Вважаю, що такий сегмент виборця не орієнтується на особистостей, а буде орієнтуватись на бренд. Для таких виборців не буде важливий список партії. Вони голосуватимуть просто за популярний бренд – «Слуг народу». І там пройдуть до влади тільки ті люди, які мають більш високе місце в регіональному і центральному списку. Тобто партія на старті має прохідні відсотки. У нас же підніматиметься вверх кандидат і це буде внутрішньопартійна конкуренція, бо люди, вірю, зважатимуть на прізвище», - зазначив Віктор Беззубенко.

Він вважає, що така система виборів зручна для тих партій, які ведуть рейтингових кандидатів.