Там, де греблі, вода зелена і брудна, де жива ріка - чиста. Отаке...

Вода у природному середовищі ніколи і ніде не відповідає своїй хімічній формулі Н2О. Стан річкової води залежить від складу ґрунтів водозбірної території, хімічного складу атмосферних опадів; а найбільше – від скидів, що потрапляють у річку від промисловості, сільського господарства та зі зливовими неочищеними каналізаційними стоками (їх на території Черкас аж 14).

Лабораторією гідрометеослужби у 2 кварталі на акваторії Кременчуцького водосховища в районі м. Черкаси було відібрано 36 проб води на трьох створах: 2 км вище міста (фоновий створ); у межах міста (перший контрольний створ) та 6 км нижче міста (другий контрольний створ). У кожній пробі визначалось більше 30 показників, що характеризують стан природної води по відношенню до норм рибогосподарського призначення.

Як показують результати спостережень, поверхнева вода у районі Черкас та у створі нижче міста ЗАБРУДНЕНА ВИЩЕ ДОПУСТИМИХ НОРМ ХРОМОМ ШЕСТИВАЛЕНТНИМ до 6,0 ГДК; ФЕНОЛОМ – до 5 ГДК; МІДДЮ – до 6 ГДК, ЦИНКОМ – до 4 ГДК, МАНГАНОМ – до 3 ГДК

У створі нижче міста більшість хімічних сполук знаходиться на рівні 1,1 - 1,2 від значень, що були зафіксовані у створі в межах міста. У порівнянні з фоновим створом збільшились концентрації хрому, міді, цинку, фенолу та АСПАР в межах 1,3 – 2,0 рази.

Високі температури у поєднанні з наявністю у воді фосфорних сполук призвели до інтенсивного розмноження водоростів. Нині спостерігається їх відмирання, що супроводжується їх гниттям, як у воді так і при береговій смузі. У місцях очеретяних заростів можна відчути неприємний запах.