Назарій Вівчарик: Відновлення України: як і за чиї гроші?
 |
| фото автора |
Наразі тим, хто вижив, допомагають фонди, деякі поселені у хасидських готелях, хтось отримав соціальне житло.
У будинках Умані, які постраждали від ракетного удару, замінила вікна благодійна організація GEM. Загалом їх замінили понад тисячу. Це точкова допомога на місці, що надається закордонною організацією, яка також дарує системи очищення води мешканцям сіл в Африці, допомагає постраждалим від землетрусу в Туреччині.
Відновлення інфраструктури в Україні має відбуватися за українські бюджетні кошти і за підтримки донорів.
Громадяни можуть припустити, що відновлення фінансуватиметься завдяки стягненим із росії репараціям. Але коли це станеться? Відновлювати Європу після Другої світової війни почали через три роки після її завершення. В Україні війна не завершена, росія щодня продовжує атакувати нашу країну, завдаючи збитків і збитків, проте все ж таки відновлення деяких об'єктів і реалізація певних проектів вже відбувається, навіть триває.
Загалом з початку повномасштабного вторгнення відбулася низка змін у структурі влади в Україні, йдеться про тих, хто має координувати відновлення України. Так, наприкінці 2022 року Кабінет міністрів затвердив постанову, яка об'єднала Міністерства інфраструктури та розвитку громад та територій. І постало Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України (Мінінфраструктури)... На початку 2023 року було також створено Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України, яке відповідає за реалізацію проектів відновлення країни.
По лінії держави механізм був такий: механізм представлення проектів йшов від органів місцевого самоврядування на обласні військові адміністрації. Далі на відповідні міністерства. Кабінет міністрів приймає ухвалу. А потім бюджетний комітет парламенту ухвалює рішення. Мінінфраструктури є головним розпорядником коштів. До його структури входить Агентство відновлення, яке є другорядним розпорядником коштів.
Але під Агентством, якщо так можна сказати, знаходиться Фонд ліквідації наслідків збройної агресії (Фонд парламент створив восени минулого року). У постановах Кабінету міністрів чітко виписано, на що спрямовуються кошти Фонду. У держбюджеті для поточного року для нього закладено 35,5 млрд. грн. Про це на засіданні уряду заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
П.С. Водночас, сьогодні з формуванням бюджету приходять деякі зміни. І у Мінінфраструктури забрали частину грошей, як буде далі працювати система – побачимо.
Україна хоче залучити Світовий банк до заповнення Фонду ліквідації наслідків збройної агресії.
Влітку повідомлялося: з початку війни міжнародні партнери виділили Україні близько 170 млрд євро. Ця сума включає військову, фінансову та гуманітарну допомогу від урядів іноземних держав, а також міжнародних фінансових організацій. За даними системи Ukraine SupportTracker, донорами України стали 40 країн, а також європейські інституції, МВФта Світовий банк.
Для залучення країн-партнерів до відновлення створено Міжвідомчу Координаційну Платформу донорів (далі – Платформу донорів), яка розпочала свою роботу 26 січня 2023 року.
З текстом відповідної заяви Групи семи (G7) про її створення можна ознайомитись за посиланням ТУТ. Декілька цитат:
«Ми підтверджуємо, що Міжнародний валютний фонд (МВФ) має відігравати центральну роль у цих зусиллях. Ми рішуче підтримуємо зусилля, спрямовані на забезпечення негайної фінансової стабільності України та її відновлення до сталого, процвітаючого та демократичного майбутнього на її європейському шляху», – йдеться у заяві.
Післявоєнне відновлення України коштуватиме трильйон доларів. Минулого року Президент Володимир Зеленський запропонував міжнародним партнерам нову модель відновлення – шефство над регіоном, містом, громадою чи галуззю.
Інтерес до цього виявили вже близько трьох десятків країн.
Як це працює в областях України загалом по країні?
Робота Платформи донорів не обмежується учасниками, що є на сьогодні, будь-яка країна-партнер може приєднатися до процесу відновлення України, звернувшись з пропозиціями до Мінінфраструктури або державних адміністрацій відповідних областей. Заступник Мінінфраструктури з питань європейської інтеграції Анна Юрченко наводить приклад:
«Мінінфраструктури уклало Меморандум про взаєморозуміння щодо партнерства між Миколаєвом, Миколаївською областю та Данією, підписаний 08 березня 2023 року.
На стадії підготовки до підписання знаходиться
проект Меморандуму про взаєморозуміння між Міністерством закордонних справ
Латвійської Республіки, Міністерством розвитку громад, територій та
інфраструктури України, Чернігівською обласною державною адміністрацією
(Чернігівською обласною військовою адміністрацією) та Програмою Розвитку
Організації Об'єднаних Націй (ПРООН)».
 |
| скрін відповіді на запит |
Чернігівська область знаходиться на півночі України, вона першою завдала удару 2022 року, коли туди зайшли російські війська. Сьогодні область деокуповано.
З інформації, наданої Департаментом економічного розвитку Чернігівської обласної державної адміністрації, видно, що станом на 25.08.2023 ушкодження зазнали 494 підприємства, установи та організації всіх форм власності на території області. Але визначення загальної суми збитків та збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям буде можливим після проведення всіма постраждалими суб'єктами оцінки збитків та збитків.
Уряд Франції також надаватиме гуманітарну допомогу Чернігівській області. Керівництво регіону Іль-де-Франс ухвалило рішення про виділення 1,1 млн. євро на проекти з підтримки України та розвитку співробітництва з Київською та Чернігівською областями. Завдяки сприянню партнерів із Франції для потреб області вже було надано 4 автобуси, 3 збірні конструкції штучних споруд для автомобільних доріг загального користування державного значення та конструкції для встановлення 3 зруйнованих мостів для автомобільних доріг загального користування місцевого значення.
У рамках гуманітарної допомоги для Чернігівщини урядом Франції було передано також генератори та матеріали, у т.ч. для проведення будівельних робіт; цифрові планшети; медичні препарати та засоби; модульні котельні.
За сприяння Посольства Німеччини в Україні громади отримали фронтальні навантажувачі, комунальний автомобіль, оргтехніку та меблі для молодіжного центру, 2 автомобілі (швидка допомога та мікроавтобус). Про це говорить перший заступник голови Чернігівської ОВА Костянтин Мегем.
За сприяння Уряду Республіки Естонії в області здійснюється реалізація двох проектів: будівництво дитячого садка модульного типу у м. Овруч та капітальний ремонт автомобільного мосту через річку. Ірша у м. Малин, частина якого була зруйнована під час бомбардування у березні 2022 року.
 |
| скрін відповіді |
У Київській області Уряд Литви фінансував роботи з капітального ремонту Ірпінського дитячого садка «Радість» та Бородянського ліцею №1.
Для вирішення питання щодо залучення (відбору) інвесторів та вибору країн у Київській адміністрації створено та працює Регіональний офіс міжнародного співробітництва – ключове вікно для міжнародних партнерів, які прагнуть співпрацювати на рівні області та територіального суспільства. Також допомогу у відновленні пошкоджених об'єктів на теренах громад Київської області надають такі країни як Франція, Великобританія, США, Норвегія, Швейцарія. В області реалізується низка програм відновлення – від багатоповерхівок до приватного сектору, каже заступник голови Київської ОВА Микола Бойко.
Звичайно, Україна дуже потребує підтримки ззовні. І приємно, що країни-сусіди налаштовані допомагати далі.
Як йдеться у прес-релізі прес-служби уряду Литви, країна зробить внесок у створення "Школи майбутнього" в Україні та посилить адміністративний потенціал Агентства з відновлення країни. В Ірпені вже відкривається відновлений Литвою дитячий садок. Вона активізує свою участь у процесі відновлення та реконструкції України. Два нові проекти реалізовуватиме Центральна агенція з управління проектами (CPMA). Воно відповідатиме за підготовку типового технічного проекту "Школи майбутнього", а також надаватиме експертну підтримку у зміцненні адміністративного потенціалу Українського агентства з реконструкції та розвитку інфраструктури.
"Ці проекти є значними та довгостроковими, вони спрямовані на відновлення освітнього сектору України та посилення інституційних компетенцій у процесі реконструкції. Підтримка Литви у відновленні України особливо значуща, бажана і, як ми бачимо сьогодні, плідна, оскільки проекти, започатковані минулого року, вже завершені або знаходяться на завершальній стадії. Я дуже рада, що 24 серпня в Ірпіні відчинить свої двері відновлений литовцями дитячий садок "Рута". Це свідчить не лише про спільність країн, а й про потенціал литовських установ та визнаний у всьому світі досвід", – сказала канцлер уряду Литви Гедре Бальчітіте.
 |
| Photo by Laima Penek | LRV |
Минулого року Литва брала участь у реалізації чотирьох пілотних двосторонніх проектів в Україні, відповідаючи на потреби країни, яка постраждала від російської військової агресії.
«Литва вірить у перемогу України, ми бачимо силу українського народу не лише у боротьбі з ворогом, а й у відновленні своєї країни, яка все ще продовжує руйнуватися, і ми робимо все можливе, щоб зробити свій внесок у ці зусилля. З початку російського військового вторгнення загальна підтримка України з боку литовських інституцій (включаючи військові, гуманітарні, відновлювальні роботи, прийом біженців та інші потреби) перевищила 1 мільярд євро. Допомога продовжує зростати, доповнюючись експертною підтримкою з боку національних інституцій, а також значним внеском громадських ініціатив зі збирання коштів та інших форм підтримки для України.
Сума, виділена на поновлення України, становить 17 мільйонів євро. Ми продовжимо цю підтримку, тому що знаємо, що безпечна, відновлена та успішна Україна буде найкращим доказом безсилля Росії-агресора. Спільнота демократій має зробити все можливе, щоб мінімізувати шкоду, заподіяну Україні внаслідок російської агресії. Ми також повинні пам'ятати, що діти України мають ходити до школи, її економіка потребує інфраструктури для підтримки своєї життєздатності, а потреба у різних медичних послугах постійна, незважаючи на воєнні дії", – наголосила Гедре Бальчітіте.
 |
| Розбомблений росією мирний будинок у Черкасах... |
Хто власними силами?
Не покрита іноземним шефством Черкаська область. І все-таки, на яку допомогу може розраховувати Черкащина? Запитали про це у начальника Черкаської ОВА Ігоря Табурця.
«На відміну від прифронтових областей, які потребують значної міжнародної допомоги, Черкащина має меншу кількість пошкоджень, тому відновлення здійснюється зараз за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів. У той же час, з метою залучення джерел фінансування для відновлення пошкодженої інфраструктури, Мінінфраструктура спільно з Агентством відновлення була запущена у пілотному режимі Цифрова екосистема управління відновленням – DREAM.
DREAM – державна електронна екосистема, яка
забезпечить єдиний цифровий маршрут для проектів відновлення. Вона збиратиме
всю інформацію про проекти онлайн та забезпечуватиме публікацію відкритих даних
для інвесторів. Міжнародні організації за допомогою системи матимуть змогу
обирати проекти для фінансування.
 |
| Віктор Нестуля - керівник проєктного офісу DREAM - Державна цифрова екосистема управління відновленням, Open Contracting Фото автора |
Також обласною військовою адміністрацією постійно ведеться робота з пошуку джерел фінансування для відновлення пошкодженої інфраструктури, яка, зокрема, відбувається за підтримки міжнародних партнерів, фондів, установ та організацій. Також у рамках урядових програм здійснюється постійний методично консультативний супровід територіальних громад та районних державних адміністрацій з підготовки проектів відновлення», – зазначає начальник ОВА.
Слід зауважити, що допомога областям враховується лише офіційна. Назвати точну суму допомоги тим чи іншим організаціям з-за кордону ми можемо. І якщо з бюджету кошти надходять чітко та фіксовано, іноземна допомога може надаватись у рамках приватних ініціатив тощо. Для ілюстрації можемо назвати медичне обладнання з Німеччини, яке нещодавно посилило черкаську медицину та було надано завдяки поїздці представників обласної влади та місцевого самоврядування із Звенигородки до ФРН. Також нещодавно надавалася допомога громади цієї країни черкаському Центру соціальної та фізичної реабілітації осіб з інвалідністю.
Приватні ініціативи, звичайно, втішні і приємні, але мають невелику віддачу. Якщо ж говорити про відновлення критичної інфраструктури, будинків, заводів, інших великих об'єктів та установ, то тут уже потрібна допомога центральній владі, а також міжнародних компаній та фондів.
Як бачимо, деякі інфраструктурні проекти вже на стадії реалізації, але, здається, пріоритетними на даному етапі мають бути ті, які спрямовані на підвищення рівня безпеки населення. Благоустрій може зачекати.
«На в'їздах до Черкас давно вже можна було б зробити довгострокові бетонні, з підземними та надземними конструкціями, зміцнення з відповідними комунікаціями – щоб військовослужбовцям там було і безпечно, і комфортно перебуває. Для цього цілком можлива співпраця обласних та міських органів влади», – каже координатор Логістичного Гуманітарного Центру Екстреного Реагування Сергій Пасічник.
Поки що одні області воюють, інші, які подалі від кордону, максимально залучають релокований бізнес, зустрічають переселенців. Для цього використовують і давно занедбані чи законсервовані об'єкти – ферми, гуртожитки, довгобуди. А також бюджетні – дитячі садки, школи, літні табори, лікарні. Але поки що відбудовують одне, росія тим часом руйнує ракетними атаками щось інше.
Коментарі
Дописати коментар