Посилення протидії дезінформації. Новий закон, як визначення межі національної безпеки

Посилення протидії дезінформації. Про це говорили на журналістській конференції RE:COVER, яка проходила сьогодні у Кракові (Польщі). На заході були присутні більше сотні українських журналістів. Визнаючи унікальні потреби медіасфери під час війни, учасники цієї дискусії думають про майбутнє й обговорюють потенційний вплив нещодавніх законодавчих змін і практичних міркувань на медіаландшафт у післявоєнній Україні, який зможе забезпечити свободу слова. Основою для дискусії стали спеціальні знання науковців і досвід журналістів із країн зі схожим законодавством у сфері боротьби з дезінформацією, а також з України.

«Важливим є оперативне реагування на російську пропаганду. З кожним днем пропаганда вдосконалюється. І тому треба ефективні рішення. Тож говоримо про дезінформацію в контексті зміни медійного законодавства. Маємо зміни в медійному ландшафті. Ми підтримуємо зобов’язання перед ЄС. Це імплементація законів про медіа. Адже Закон України «Про медіа» є прийнятим. І ми як Спілка шукаємо можливості спростити цю редакційну практику, роз’яснюємо законодавство. У цьому контексті говоримо про важливість професійної журналістики особливо в умовах війни», - зазначив голова НСЖУ Сергій Томіленко і показав газету з Бахмута, завдяки якій багато громадян отримували якісну надійну інформацію, яка декому ще й врятувала життя.

 Максим Дворовий, член робочої групи з розробки Закону «Про медіа».

«Говорячи про інформаційні впливи держави-агресора, Закон «Про медіа» якраз покликаний підсилити цю боротьбу. І нам здавалося спершу юридичним виходом вийти з ситуації, коли слід було обмежити деяких гравців. І маємо тепер додаткові обмежені пов’язані з контентом, так і додаткові обмеження, пов’язані з джерелами. Якщо говорити про контент, то мова про певну термінологію, про так звані чорні списки, а також ті норми, що мали б забороняти російські пісні. А якщо говорити про джерела, то якщо є певні ЗМІ у власності осіб, які представники держави-агресора, то вони не можуть реєструвати чи фінансувати медіа. Все це дає змогу ускладнити доступ до російського контенту та ускладнює поширення російських наративів», - каже Максим Дворовий.

Він разом з тим зауважує, що частина рішень щодо санкцій була ухвалена, можливо, не в досить правовий спосіб. Але водночас це дало результат, бо окрім Телеграму, через інші джерела російські наративи до аудиторії майже не доходять.

Експерт Антоніна Черевко, радниця уповноваженого ОБСЄ з питань свободи медіа, каже: не лише цифрові платформи стають зараз проблемними для регуляторів, а й конвергенція.

– Є ВВС канали, а є ВВС ютуб, і виходить ВВС ютуб може показувати більше, бо він так не регулюється. І це може комусь не подобатися. Тому створюють спільні цифрові регулятори. Так вже є у Франції. Безумовно є ще момент фінансування. Адже медіа як бізнес-моделі постраждали з розвитком цифрових платформ і є намагання це виправити. На жаль, ми зараз бачимо певний тренд декриміналізації інформації. Бо інформація має бути в цивільному, а не кримінальному законодавстві. Так в Боснії і Герцоговині була декриміналізована інформація, - зазначила спікер.

За її словами, якщо говорити про погані тенденції, то на практиці уряд може натиснути на пресу будь-яким чином. І нині є журналісти-розслідувачі, які сидять нібито за те, що вимагали в когось кошти за неоприлюднення інформації.

– Найбільша проблема, що ми нині маємо використання інформації як зброї. І це робиться як назовні, так і всередині країн, – зауважила Антоніна Черевко.

Медіаюристка Людмила Панкратова говорячи про закон «Про медіа» зауважила:

– Юристам читати цей закон складно, а журналістам ще складніше. Але одночасно з тим те медійне законодавство яке було до цього однозначно потребувало оновлення. І нинішній закон має всі світові тенденції. Та звісно, що не може бути прийнятий закон, який би подобався всім. Та він увібрав в себе все занокодавче поле, що існувало до нього. А є розділи, які були розкидані по багатьох законах, а тепер вони разом. Тому закон оцінюю радше позитивно. Цей закон також гарний для онлайн-медіа, яке легалізує їх роботу. Також не вистачало вихідних даних для онлайн-медіа, а тепер все є. А найбільше питань по реєстрації, як зареєструватися.

До слова, пані Антоніна Черевко зауважує, що нині і в ЄС триває імплементація ряду законів, тому можемо говорити, що ми разом працюємо в цьому полі і теж впроваджуємо в реалії законодавство, а журналістам треба вчитися жити в цих реаліях. Поряд з тим Україна заявила про відхід від деяких статей по правах людини враховуючи повномасштабну війну. Тож не можна зараз Україну порівнювати з жодною іншою країною.

Водночас Людмила Панкратова додала, що закон лиш більше захищає журналіста, визначає межу національної безпеки і завдяки ньому є чіткі правила щодо того, як подавати спростування інформації. І вона прогнозує, що буде багато справ про дезінформацію. Адже оціночні судження в контексті нового законодавства мають інший вплив.

Сергій Томіленко, голова НСЖУ зауважив, що нині у поліції розформовано департамент, який був відповідальний за супровід розслідувань атак на журналістів. І тепер це йде в загальну категорію розслідувань.