Втома, непевність, трупи і хитромудрий план психа
Книга «Лялька» від майбутньої суперзірки детективного жанру. Це найгучніший проект Лондонського книжкового ярмарку. Принаймні так казали, тож взявся за книгу. Не пожалкував. Сам втомлений через війну, через дуже багато роботи, проте не пожалкував, що зміг трохи відволіктися цією детективною історією.
У книзі теж втомлені герої, їх багато, немає одного лиш героя. Тут цілий відділок поліції ловить вбивцю.
Доволі закручений та інтригуючий сюжет, що здатен витримати у напрузі до фіналу.
Тут вам все по класиці. Починаємо з того, що є вбивство і навіть не одне. Потім поступово розкручується сюжет: є лиходій, якого треба впіймати поліції. Але у поліції працюють люди і в кожного є своя історія, хтось поспішає додому до дружини, хтось розведений, хтось має алкоголізм і утримує це в секреті як може. Хтось любить колегу і страждає від невзаємності. Але не будемо спойлерити.
Класно, що розділи позначені датами і от раптом в одному з розділів ми втрапляємо в минуле і тут я трішки втратив думку, але побачивши дату на початку розділу все збагнув. Все стало на місця. Водночас до кінця сюжет тримав в напрузі, було невідомо, чим же все таки завершиться усе. І оцей момент вагання, коли ти починаєш міркувати, чи один з головних позитивних героїв таки позитивний чи ні? І вагаються разом з читачем колеги поліцейського… а сам головний поліцейський немов схиблений на завданні. Аж занадто схиблений. Чи не є він тим самим злочинцем? Та про все детально можна довідатися, лише прочитавши сюжет.
Тут не так багато крові, а більше психологізму.
Всім любителям хорошої гостросюжетної літератури пропоную почитати.
«Ляльку» я читав довго, міркуванням про детектив відволікався від реальної війни, від тривог. Адже все-таки це вигаданий сюжет і можна так не перейматися, як реальними новинами з українського фронту. Проте тепер навіть сподіваюся на продовження. При тому, що і без продовження книга самостійна і кінець завершений. Ви не будете розчаровані, якщо прочитаєте книгу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Жан-Крістоф Ґранже «Пасажир»: трилер, що перехоплює подих
.jpg)
Коментарі
Дописати коментар