За домовленістю між СРСР та комуністичною Польщею була здійснена етнічна чистка у східних воєводствах Польщі, що полягала у примусовому виселенні українців на північно-західні польські землі. Приводом до початку операції стала загибель 28 березня 1947 р. в районі с. Яблоньки (на перетині регіонів Лемківщини і Бойківщини) у бою з відділом УПА генерала Кароля Свєрчевського. Цього ж дня на засіданні політбюро польські комуністи прийняли рішення про цілковиту депортацію українського населення. 28 квітня 1947 р. о 4 годині ранку шість польських дивізій та відділи органів польської служби безпеки оточили території, на яких компактно проживало українське населення. У цей же час відділи НКВД і армії комуністичної Чехословаччини заблокували східні і південні кордони Польщі. Станом на 31 липня 1947 р., за польськими даними, було переселено 140 575 осіб. Перший транспорт із в'язнями поступив 4 травня 1947 року з Сянока і налічував 16 осіб з Ліського та Сяноцького повітів, а особою, записано...
Коментарі
Дописати коментар