Вівчарик: МЕДІА

  Фоторепортаж з тренінгу IRMI, International Institute for Regional Media and Information Насправді дуже зачепили оці дії малих. Я таке малим теж робив. 9 фото. Монетки на пам'ять. Крутий спогад

Колись Коблево було справжньою перлиною українського Причорномор’я. Тут лунав дитячий сміх, працювали атракціони, готелі та турбази приймали тисячі гостей щодня, а пляжі сяяли життям і безтурботним відпочинком.

Закарпаття зустрічає кілометрами теплиць. Особливо побіля Хуста. Цей край здавна вважається сповненим туристичних локацій, замків, мальовничих краєвидів, попри це тут безліч можливостей для розвитку аграрної сфери. А чи не поєднати виробництво з туризмом? У моду тут увійшли дегустаційні зали, бо виробники дають можливість спробувати свою продукцію і обрати те, що вам за смаком. Ми побували на буйволячій фермі, побачили волохатих свиней та угорських сірих корів з великими рогами, а також скуштували крафтове вино.

Сідаємо в Смілі Черкаської області на потяг Запоріжжя-Солотвино, їдемо в Хуст. Взагалі, Закарпаття край замків, але Хустівський замок час поруйнував.  

Середня́нський за́мок — замок, розташований в селищі міського типу Середнє Ужгородського району Закарпатської області, пам'ятка архітектури національного значення.

Замок Паланок у Мукачеві можна назвати справжньою перлиною архітектури західної України. Він розташований на висоті 68 м на недіючому вулкані і займає величезну площу майже в 14 тисяч квадратних метрів. Таємні підземні переходи, до сих пір збережені під стінами і вежами, свого часу служили укриттям для людей і худоби. Фортеця поділена на три тераси, три рівня: Верхній, Середній і Нижній замки. Досі невідома точна дата заснування замку, але він згадується вже в документах XI століття.

Сент-Міклош, що в Чинадієво, поблизу Мукачева. Цікавим є вже те, що це перший в Україні замок, який держава віддала в оренду приватній особі. До нинішнього статусу палац йшов довго.

Зустріч з фермерами-переселенцями, виробництво сиру, борошна, відвідування теплиць… Чим цікаве село побіля Хусту? Потрапляємо в Нижчє Селище і розуміємо, що село може бути центром розвитку Закарпаття. Тут об’єдналися задля спільної мети і результатом є прокладання водогону, створення підприємств, створення житла для ВПО тощо.

Через військове вторгнення росіян в Україну страждають не лише люди, а й природа. Від обстрілів окупантів потерпають поля, ліси, забруднюється земля, знищується флора і фауна. Страждає не лише зона бойових дій. Страждає вся Україна. Ще торік інформував «Прочерк», площа засмічення земель через вибухи н а Черкащині становила 2 469 045,00 кв.м.

Білозірська громада багато у чому була і є першою. Вона поряд з Мокрокалигірською і Єрківською була першою серед створених територіальних громад в області. Звідси й можливості фінансування, звідси й консультаційна допомога. 

У селі класно, бо там немає інтернету і ви можете відпочити сповна і не читати про всілякі коронавіруси, водночас з села через якийсь проміжок часу хочеться тікати - до цивілізації, інтернету, людей, подій, до роботи. Але пару днів релаксу потрібно кожному, тож трохи фоточок з краю Олександра Кошиця, відомого на весь світ диригента, але не дуже популярного і відомого всередині України, хоч популяризував він Україну не менше за Шевченка. До речі, вони з одного краю. Ось з такого краю :))

Привиди війни у парку, який на лінії вогню Стоячи на пагорбі серед красивої природи на території регіонального ландшафтного парку «Клебан-Бик», можна побачити труби підприємств і терикони на окупованій українській території. У гарну погоду видно Горлівку, нашу, українську, тимчасово окуповану 1-им армійським корпусом РФ. Сам парк «Клебан-Бик», хоч і розміщений на підконтрольній Україні території, проте постраждав під час військових дій і має про це такі спогади як окопи, ходи сполучення, бліндажі, фортифікаційні споруди. Все це поступово зрівнюється з землею, а місцевий люд не налаштований законсервовувати бліндажі і робити їх об'єктами туристичними чи історичними, хоча, поїхавши у Львів, привозять звідти спогади про «Криївку».

Ви знаєте як готувати натуральне смузі з зелені, що росте просто у вас на городі чи на лужку неподалік хати? То слухайте. Спершу беремо листки кропиви, кульбаби, Іван-чай, зелене листя малини (у зелені, як вважають сироїди, більше користі, ніж від самих плодів), подорожник, мелісу, м’яту, любисток (кароче, там ще була якась трава, вже забув…)