Вівчарик: МЕДІА

У Київському метрополітені з 9 по 17 липня проходитиме благодійний проєкт “Діти. Війна. Майбутнє.” — виставка дитячих малюнків, створених під час війни в Україні. Протягом десяти днів експозиція з 300 дитячих малюнків буде розташована у верхньому вестибюлі станції метро “Золоті ворота”.   Проєкт ініціював Благодійний фонд Future for Ukraine , щоб звернути увагу на проблеми дітей, які постраждали внаслідок війни в Україні. Малюнки для виставки надав проєкт “ Мамо,я бачу війну ”, який створює колаж з дитячих творів для благодійного NFT-аукціону та цифровий музей. Опис виставки Від початку повномасштабної війни метрополітен став для укра...

 Добре, коли є село і можна туди відправити доцю. Познайомилася з курчатками, поїла черешеньку, допомогла дідусеві на пасіці. Пригадую, сам колись їздив в село і це був кайф. Є фраза, що дідусі-бабусі люблять внуків більше, ніж дітей. Не знаю, чи правда, але таки Зоряну люблять і слава Богу, що можна отак поїхати в село погостювати. А головне важливо, що у нас тут не окуповані території, як на Сході чи Півдні. Вірю, що скоро по всій Україні буде мир.

24 червня в Черкасах відбувся концерт українського романсу в укритті. Він проходив у світ лиці музею "Кобзаря" Тараса Шевчен ка. Концерт був доброчинним: організатори в такий спосіб збирали кошти на потреби українських захисників, а співом та поезією намагалися відволікти людей від війни, розповіла організаторка та учасниця, заслужена артистка України, солістка Черкаського музично-драматичного театру Наталка Мамалига. про це інформує С успільне Організовуючи концерт, виходили з того, що українська музика під час війни проти Росії має звучати скрізь, сказала Наталка Мамалига. Черкащанка Тетяна Ільчук прийшла підтримати свого чоловіка, заслуженого артиста України Юрія Ільчука, який був учасником концерту. Жінка розповіла: романси дуже любить. "У мене тут виступає чоловік. Я прийшла подивитися на нього. Я дуже люблю романси, вони мені до душі. Сьогодні доброчинний концерт. Дуже добру справу роблять ці люди", — сказала вона. Пані Олена переїхала на ти...

Переселенка з Краматорська Людмила разом з подругою з Лиману Світланою вирішили не сидіти склавши руки. У селі Яснозір’я, що на Канівщині, організували пральню і тепер допомагають іншим переселенцям. Грант виграли від « Help Ukraine 22». – Ми ще у 2014 році виїхали з чоловіком і братом з Донецька. Не хотіли жити в окупації. Тож я двічі переселенка. Спершу виїхали в Краматорськ. І там з нуля стали будувати сироварню. Вона називалася «Скажи CHEESE ». Справи йшли гарно. Вдруге виїхали вже з Краматорська на початку квітня. Взяли з собою лише 50 літрову каструлю. Тут була подруга і запропонувала їхати саме на Канівщину. За нами поїхала й подруга Оля з родиною, які теж у нас робили на сироварні. Згодом з Лиману приїхала у це село Світлана. Тепер разом тут працюємо, – розповідає «Прочерку» Людмила. Людмила згадує, що знайомих мала багато і питання куди їхати було найскладнішим і найболючішим. Пригадує, був вакуум в голові і просто не можна було спершу визначитися. – Врешті набрала ...

У Черкасах розбудувалася справжня волонтерська «СІЧ». Власне, організація так і називається. Розміщується в центральному районі міста. Керівник штабу Ілля проводить своєрідну екскурсію. Показує, як за короткий час змогли з громадської організації, у яку входило коло друзів, зробити дійсно волонтерський центр. Зараз тут плетуть маскувальні сітки, роблять кікімори, збирають продукти на передову та надають прихисток переселенцям. – Раніше я як ФОП орендував маленький кабінет. Мав промоутерське агентство, це роздача листівок, розклейка оголошень, реклама…   Зараз зовсім інше життя. Допомогу надаємо переселенцям і солдатам. Маємо і перукаря, і фахівця з медицини, є в команді люди, що знають різні мови і можуть, сидячи за комп’ютером, зв’язуватися з волонтерськими центрами з інших країн та таким чином шукають гуманітарку, пишуть гранти. Маємо склади в Західних областях, але головний центр в Черкасах. І звісно, просто так не роздаємо, наприклад, бронежилети. Має бути офіційне зверненн...