Вівчарик: МЕДІА

Є люди, з якими приємно не лише працювати, а й просто зустрічатися на різних подіях, говорити про журналістику, громаду, людей і життя. Саме такі моменти — у кількох світлинах із заходів останніх днів. На фото — з Валерієм Воротником, редактором телеканалу «Антена», Валентиною Душок,  редакторкою телеканалу "Ільдана" та Іриною Ситнік, редакторкою «Степової зорі». У кожного — свій досвід, свій стиль роботи й бачення журналістики, але всіх об’єднує любов до своєї справи та небайдужість до того, що відбувається навколо. Такі зустрічі завжди надихають. Бо журналістика — це не лише тексти, камери чи новини. Передусім — це люди, з якими можна обмінятися думками, підтримати одне одного і просто зберегти тепле людське спілкування навіть у непрості часи. Засновник і керівник чернігівської газети «Вісник Ч» Сергій Народенко Тетяна  Калиновська , головний редактор газети “Черкаський край” та  представниця Національної ради у Черкаській області Галина Рижак

  Через музику, фестивалі, благодійні ярмарки, концерти діти, дорослі та люди літнього віку гуртуються навколо спільної справи: допомоги Збройним Силам України. Такі події згуртовують. До патріотичних ініціатив у громадах долучалися й митці. Як культурні події в громадах Черкащини стають джерелом єднання та підтрим ки, деталі у матеріалі.  

Черкаси-Львів-Краків, а тоді у зворотному напрямку. Поїздка на фахову конференцію з України до Польщі мала б дати більше позитивних емоцій, проте вийшло, по суті, навпаки.

  Говоримо про екологічні збитки від війни. Дякую за те, що зібрали стільки експертів в одному місці організації - Мережа захисту національних інтересів «А Н Т С» приємно бачити колишніх попаснянців, а тепер смілян , зокрема Ярослав Нестеренко , що створив чудовий сайт Сміла.City  Робота в проєкті "Разом за екологічну демократію, справедливість і верхвенство права в Україні"

Черкаське видання «Прочерк» – одне з десятків медіа, яке отримало підтримку від міжнародних партнерів Національної спілки журналістів України завдяки участі у творчих проєктах. Зокрема, участь у проєкті «Ми з України!» дала змогу виданню одержати певне фінансування від ініціативи Ukrainian Media Fund , яку започаткувала Фундація Gazeta Wyborcza разом із партнерськими організаціями медіакомпаній скандинавських країн. На сьогодні «Прочерк» – серед лідерів медіа Черкащини, ресурс публікує понад 30 новин щодня. Відвідуваність сайту – понад 200 тисяч на місяць. Публікуємо відгук головного редактор а сайту «Прочерк» Назарія Вівчарика про важливість міжнародної підтримки медіа в нинішній час. Далі – пряма мова. «Дійсно, зараз журналістика перебуває у вкрай скрутному становищі, бо редакції збідніли через обвал рекламного ринку, адже в країні війна. І саме тому допомога від НСЖУ та партнерів була вкрай важлива. Цінним було те, що кошти були надані не просто на техніку або засоби безпек...

Одним із перших на конкурс НСЖУ «Інформаційна передова – 2022» свої матеріали подав відомий черкаський журналіст Назарій Вівчарик. Увазі журі він запропонував два свої матеріали: « Зброю не тримав, але нічого не боявся і був на передку там, де й не варто було б. Один день з військовим капеланом », опублікований на сайті « Прочерк », творчий колектив якого очолює Назарій, і « Ціна свободи: українці єднаються самі і єднають світ проти агресора », опублікований у американському виданні Elcodaily . com .

Журналістський колектив черкаського інтернет-видання “Прочерк” став не лише джерелом достовірної інформації, а й координаційним центром під час повномасштабного вторгнення росії в Україну. Війна стала черговим випробуванням на міцність для команди “Прочерка”, який зазнав кадрових змін. Про це Національній спілці журналістів України розповів відповідальний редактор Назарій Вівчарик. – Роботи побільшало, але всі ми ми працюємо з дому, – каже Назарій. – За рахунок цього витрати за користування послугами в офісі зменшилися. Змінилися й обставини співпраці з працівниками. Тих, раніше запрошували на гонорарній основі, сьогодні вже долучати не можемо. Один журналіст звільнився, і це велика втрата для й без того невеличкого колективу творчих працівників. Напевно, будемо залучати до роботи на сайті студентів і ростити фахівців для майбутньої роботи. Бо хтось із досвідчених колег пішов на війну захищати Україну, а хтось поїхав за кордон. Але будемо якось вирулювати. Стали використовувати біл...

Працюю відповідальним редактором лідируючого за кількістю відвідувачів в регіоні черкаського інтернет-видання «Прочерк». Народився 19 грудня 1985 року в місті Черкаси, виростав у місті Сміла (Черкаська область). Закінчив у Смілі гімназію імені В. Т. Сенатора. Закінчив Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького за спеціальністю «Журналістика», маю ступінь магістра. Також є випускником програми «Журналістика цифрового майбутнього» (DFJ), що діє при Києво-Могилянській академії. Член Спілки журналістів України (з 2010 року). Член Спілки письменників України (з 2019 року). «Працюючи у ЗМІ досить багато часу, сам помітив зміни, які відбуваються у професії. Редакції зменшуються, немає економічної стабільності (тут варто навіть звернути увагу на ринок праці і перетікання робочої сили в столицю). Як наслідок ми втрачаємо якісну журналістику, але звинувачувати в цьому лише журналістів не можна. Змінюється структура ринку. І ми маємо про це говорити, це повинно роз...

15 вересня в Києві нагороджували переможців журналістських творчих конкурсів і вшановували пам’ять Георгія Гонгадзе Погожого сонячного дня 15 вересня до Національної спілки журналістів України, що на Хрещатику, по одному і групами прямували журналісти з усієї країни. З оновленої пропам’ятної дошки на фасаді приміщення на колег задумливо дивився засновник „Української правди” Георгій Гонгадзе. Яка промовиста назва видання „Українська правда”! Нам так довго не вистачало, а деінде не вистачає й досі, саме Української правди. За те, що він ішов шляхом правди, шляхом України, Гонгадзе вбили. Та хіба можна вбити правду? Справа Гонгадзе живе. Ні, вона, на жаль, ще не перемогла, але безумовно переможе. Запорукою цьому є усі ми, хто любить свою професію і Україну.   Я думаю, що кожному, хто прямував цього дня до Спілки, Гонгадзе потис би руку. Сподіваюся на це… Адже журналісти поспішали на урочисте вручення нагород переможцям і лауреатам традиційних щорічних творчих конкурсів Націон...