Вівчарик: МЕДІА

Необхідність постійної підтримки українських ЗМІ – остання сесія конференції для українських журналістів у Кракові. Організатор – European Centre for Press and Media Freedom. Захід відбувся 26 листопада. Присутні понад 100 українських журналістів. Забезпечення стабільності й безперервності підтримки журналістів набуває першочергового значення під час війни. До складу цієї дискусійної групи ввійшли медіаексперти, журналісти, політики й представники міжнародних організацій; вони обговорили украй важливе питання щодо надання постійної допомоги українським журналістам в умовах війни.

22 листопада народилася Ніна   Корсунь – смілянська художниця, поетка, прозаїк, педагог. 25 листопада до центральної міської бібліотеки Сміли прийшли на творчу зустріч із нею шанувальники таланту цієї непересічної особистості, щоби привітати з поважним ювілеєм, насолодитися спілкуванням з обдарованою, цікавою людиною. І вона, як завжди, була енергійною, усміхненою, привітною, вражала дотепністю та м’яким гумором. І, як завжди, читала свої вірші.

Посилення протидії дезінформації. Про це говорили на журналістській конференції RE:COVER, яка проходила сьогодні у Кракові (Польщі). На заході були присутні більше сотні українських журналістів. Визнаючи унікальні потреби медіасфери під час війни, учасники цієї дискусії думають про майбутнє й обговорюють потенційний вплив нещодавніх законодавчих змін і практичних міркувань на медіаландшафт у післявоєнній Україні, який зможе забезпечити свободу слова. Основою для дискусії стали спеціальні знання науковців і досвід журналістів із країн зі схожим законодавством у сфері боротьби з дезінформацією, а також з України.

І знову про можливість об’єктивного висвітлення новин в Україні говорили на міжнародному заході Re:Cover в Кракові (Польща). Нагадаємо, про це говорили ще у 2022 році в Братиславі на цій же конференції Re:Cover. Торік звучали тези, що українські журналісти можуть легше висвітлювати війну, наприклад, в Сирії. Та в своїй рідній країні доводиться працювати по-іншому.

Відновлення розмаїтого медіаландшафту в Україні. Про це говорили сьогодні на журналістській конференції в Кракові (Польща). Подію іменують як RE:COVER - частина програми «Голоси України», профінансованої МЗС Німеччини. Її організовує Європейський центр свободи преси та медіа. Після закінчення конфлікту виникнуть унікальні проблеми й можливості; не стане винятком і медіаландшафт. Щойно Україна вийде з тіні війни, перед нею постане життєво важливе й водночас важке завдання відбудови медіасередовища.

The Kyiv Independent — англійськомовне українське ЗМІ, засноване в листопаді 2021 року колишніми співробітниками Kyiv Post та медіа-консалтингової компанії Jnomics Media. Це доволі молода медійна організація. Але з початку повномасштабного вторгнення всі кореспонденти стали військовими кореспондентами. Не було нормальної роботи з поділом на бізнес, слідчу журналістику, економіку.... Всі стали воєнкорами. На події для медійників RE:COVER (частина програми «Голоси України», профінансованої МЗС Німеччини. Їїорганізовує Європейський центр свободи преси та медіа ) журналістка-розслідувачка Анна Миронюк розповіла про проблеми, пов'язані з продовженням роботи під час війни й вирішенням дилем щодо дотримання журналістських стандартів і етичних норм і сприяння розвитку демократичного суспільства як журналіст, який залишається водночас патріотом і громадянином.

Журналістика, активізм, висвітлення війни, штучний інтелект, психологічна підтримка журналістів, - теми, що обговорюються сьогодні на журналістській конференції в Кракові (Польща). Подію іменують як RE:COVER - частина програми «Голоси України», профінансованої МЗС Німеччини. Її організовує Європейський центр свободи преси та медіа. Це вже друга така подія, а перша проходила торік в Словаччині.

Австралійський фільм 2022 року ОМАНА. До нього підв’язують такі жанри як драма, кримінал, трилер . Спойлер: фільм про поліцейського під прикриттям. Впринципі і з назви випливає це. Ну, принаймні, мені чомусь так і здавалося. Але це такий естетичний детектив, що вам важко буде збагнути на початку що й до чого. Ви не розгадаєте спершу сюжет. Тому, мабуть, небагато карт розкрив на початку.

Вони мають неперевершений смак. У світі їх часто недооцінюють, але у нас ці гриби люблять та щороку влаштовують на них справжнє полювання.  Опеньки класифікуються як гриби -паразити, оскільки часто ростуть на деревах, кущах і навіть трав’янистих рослинах, причому як на живих, так і вже трухлявих.  При цьому вони вважаються їстівними, тобто не потребують попереднього варіння - їх можна тушкувати, смажити або сушити одразу, тільки попередньо промивши. Опеньки люблять дорослі ліси, де багато старих дерев, пеньків і сушняку, а також вологі та заболочені місця, наприклад яри або береги струмків. При цьому пік сезону опеньків припадає саме на вересень, коли легко можна знайти багато молодих грибів , які відрізняються чудовими смаковими характеристиками та ніжною м’якоттю. У опенька гнучка, тонка, часом досить довга ніжка (може досягати 12-15 см), колір якої варіюється від світло-медового до темно-коричневого тону. Ніжка у багатьох опеньків «вбрана» у кільце-спідничку...

Дерева віком понад 80 років. Дерево вільхи з дубом  — ботанічна пам'ятка природи місцевого значення, об'єкт природно-заповідного фонду в Черкаському районі Черкаської області. Дерево на ділянці Черкаси — Канів біля річки Ірдинка. На думку лісників, поєднання дерев відбулося наступним чином — після проростання молодого дуба під його коріння потрапила насінина вільхи. Коли вона проросла, кора дерев поступово стерлася та з часом стовбури зрослися між собою. Зрослі дерева вважають символом кохання, тому до нього приїжджають весільні пари та вішають на нього різноманітні стрічки.  

Ростуть у багатьох українських лісах. Збирати ці гриби можна з середини серпня і до перших заморозків. Ці гриби смачні в будь-якому вигляді, але найчастіше маслюки маринують на зиму. Ми збирали на Чигиринщині, це центр України, у хвойному лісі в листопаді під дощем.

1. Державу із назвою Московія цар Петро І перейменував у Росію аж у XVIII столітті, в 1721 році. 2. Плем'я мокші назвало свою річку Москва. А переклад цієї назви з мови мокші звучить як "брудна вода". Будь-які інші мови світу не можуть перекласти слово "Москва". Слово "кремль" - татарське й означає "укріплення на височині".

Інвестиційна компанія EFI Group, яка придбала занедбаний палац в Роздолі Львівської області продовжую активну роботу із громадскістю. В палаці розпочали комплексні наукові дослідження, диджиталізація пам’ятки, досліджувати поліхромію стін будівлі спільно з Реставраційна майстерня "Гарда", а також – провели Всеукраїнський з’їзд хранителів спадщини.

Український інститут майбутнього під час повномасштабного вторгнення провів опитування "Практики читання під час війни". За його результатами, 49% респондентів зазначали, що читання – це спосіб зберегти себе, особливо під час війни. Ще 42% відповіли, що читання вчить ухвалювати кращі рішення, навіть у тяжких обставинах, тому необхідно розвивати цю навичку. 24% учасників опитування відмічали, що читання української літератури – форма спротиву, 21% – читання і купівля книжок є формою економічної підтримки української культури.  Що почитати про Черкащину і де знайти книжки дізнали ся у ЗМІ.ck.ua. Художні книжки, у яких події відбуваються в Черкасах "У нашій бібліотеці можна знайти, як краєзнавчі книжки про місто Черкаси, села й селища Черкащини, так і художні книжки, де події відбуваються на Черкащині або в самих Черкасах", – розповідає Лариса Гаврилюк, провідна бібліотекарка читального залу обслуговування користувачів Черкаської міської бібліотеки ім....

Назвали переможців Премії Читомо за видатні досягнення у книговидавничій справі. Про це оголосили під час урочистої церемонії нагородження, що відбулася 2 листопада.

Якби я хотіла, щоб дитина, прочитавши про Івана Франка, офігіла і захотіла прочитати його твори, то написала б так: Іван Франко – це супергерой з розумовими надздібностями і феноменальною пам’яттю з королівства Галичини і Володимирії (сучасна Львівщина і Франківщина). Мікс геніальності і фантастичної працездатності. Перший український професійний письменник, який заробляв літературною діяльністю дуже немалі гроші, а почав з того, що ще в дитинстві сам в себе інвестував – в свою освіту і розум. Спочатку звичайна початкова школа, потім школа з німецькою мовою викладання, далі гімназія з польськомовним викладанням. В 9 років помер батько. Малий вчився так, щоб знань вистачило підробляти репетиторством, а на зароблені гроші купував книжки, читав, вчився, заробляв і т.д. Зрештою ще юнаком зібрав фантастичну бібліотеку українських і європейських авторів, став ходячою енциклопедією і фінансово незалежним красунчиком. Друзі-гімназисти розказували, що Франко після годинної лекції вчителя міг до...

Оголошено імена експертів та дати вебінарів для батьків та вчителів у межах проєкту “Живі письменники. Як говорити з дітьми про війну та мир”. Нещодавно к оманда фахівців із лабораторії дитячого читання «БараБука» НЦ «Мала академія наук України» та експертів-освітян і психологів ГО «Смарт освіта» шляхом голосування обрали 40 книг , які увійдуть до третього тематичного посібника для батьків та освітян. Окрім посібника, підсумком проєкту стануть відео та текстові матеріали під тегом #якговоритиздітьмипровійну, а також 5 вебінарів для батьків та освітян від топових експертів. Коли: 7, 9, 14, 16 та 21 листопада. Час: 17:00 – 18:30 Формат: онлайн Місце проведення: YouTube-канал НУШ , Facebook Смарт освіти та Барабуки “Коли команда експерток і експертів рік тому проводила вебінари на тему “Як говорити з дітьми про війну”, ми лише розпочали пошук відповідей та інструментів. Хотілося б звісно, щоб за цей час війна закінчилася, і нам не довелося би наново проводити ці розмови....