Коли українські військові почали відтісняти російських загарбників, родина Сидоренків одразу повернулася на деокуповану територію, себто додому. Місця на Дніпропетровщині у далеких родичів так і не пригріли, а тут, на півдні, усе знайоме, усе рідне, усе своє. Тут більші поля, простір, вільні люди. Звісно, вони отримали безліч пересторог, були й вагання, страх. Дядько Микола, старий відставний офіцер, чоловік материної сестри згадував усе, що міг, з часів перебування в радянській армії, повчав, напучував. Та єдине, що запам’ятав Сергій: найнебезпечніше ходити там, де не слід, бо південь зараз дуже замінований край. Усе ж, Сидоренки повернулися додому і відразу неабияк порадувалися. Їх удома чекала жива свиня!