Посольства росії є поширювачами фейків

Російські прокремлівські ЗМІ поширюють фейкову інформацію про нібито термінову евакуацію жителів Харкова та Одеси через "буферну зону". І таких фейків багато. До слова, посольства російські є поширювачами фейків, вони їх беруть з сумнівних джерел. Звісно, іноемні змі не можуть користуватися сумнівними джерелами. Але ж уже посольство не може бути сумнівним джерелом? Чи може… Отже, як працює система?

Тобто мережа російських телеграм каналів поширює новини, а російські посольства беруть це, тоді далі новина йде світом… Але це неправдива новина.

Голос медійників треба, щоб звучав сильніше, ніж голос брехунів

Перевірка новин має бути лаконічною, оригінальною, прозорою, наочною, позбавленою емоцій

Тренінг "Шукай, як Google, перевіряй, як VoxCheck!"  саме щодо цього відбувся у Києві. На тренінгу обговорили: Все про фактчекінг в Україні, Європі та світі. Що таке «сендвіч правди» та з чим його їдять. З яких джерел черпати достовірні дані. Якими інструментами закручувати гайки дезінформації. Формати, в які найкраще запаковувати ваші фактчек-продукти…

Принцип сендвіча правди – наголошувати одразу, що мова про фейкову новину. Тоді вже йде правда, а тоді знов нагадати, як була перекручена новина, уточнивши, що було спростування неправди.

Проблеми джерел: Створення фейків займає менше часу, ніж фактчекінг. Інструменти перевірки розвиваються повільніше. Перший друг фактчекінга – інший фактчекер. Наприклад, потужні інформагентства, видання мають команди фактчекерів (Reuters, Associated Press).

То що робити, коли ви просто читаєте новини? Спершу звертати увагу на першоджерело. Наявність в статті унікальних коментарів, баланс думок. Якщо посилання не на першу особу, не на спікера, а на інше змі, то звернути увагу, чи те інше змі поширювало раніше фейки, чи не вляпувалося десь раніше в скандали.