Стартувала виставка «Від традицій до сучасного стилю. Шедеври майстринь-вишивальниць фабрики Л. Українки»

17 грудня 2021 року, у день Варвари, свято вишивальниць, Черкаський обласний краєзнавчий музей презентував виставку «Від традицій до сучасного стилю. Шедеври майстринь-вишивальниць фабрики Л. Українки», що репрезентує історію і творчий доробок фабрики художньої вишивки у Черкасах.

Вишивка – це мистецтво, в якому через віки пронесена і збережена колективна пам'ять, це висока культура орнаменту, колориту, унікальне мистецтво, що стверджує розвиток художньої культури народу. Історія і вироби Черкаської фабрики Л. Українки доводять, що вишивка зберігається, розвивається і збагачується новими аспектами.

Представлені на виставці зразки художньої вишивки є неперевершеним доробком творчого колективу фабрики за багато років її історії. Черкаські художники та майстрині зберігали у своїх художніх рішеннях традиції української вишивки. Презентовані речі: рушники, авторські купони жіночих та чоловічих сорочок, серед яких виставкові одиничні екземпляри, а також блузи та сорочки, демонструють різноманітність орнаментальних мотивів та технік ручної вишивки, високий мистецькій рівень робіт.

 

З історії фабрики. «У краєзнавчій літературі подано вкрай мало інформації про історію Черкаського підприємства легкої промисловості, що спеціалізувалося на випуску виробів, оздоблених ручною вишивкою. З кінця 1920-х рр. в Україні організовувалась широка мережа кооперативних вишивальних артілей, які об'єднували велику кількість вишивальниць. Відомо, що фабрика художньої вишивки у Черкасах була заснована як артіль імені Лесі Українки у 30-х роках ХХ століття. Основним асортиментом артілі були вишиті вироби: білизна, чоловічі сорочки, жіночі блузи. Вишивкою вишивальниці займалися на дому. У невеликому приміщенні видавали та приймали продукцію, вироби вручну прасували та запаковували. На сторінках радянських газет знаходимо прізвища Ольги Грозної і Галини Ткаченко – кращих вишивальниць артілі ім. Лесі Українки з с. Квітки», - розповідає про історію фабрики завідувачка відділу науково-просвітницької та виставкової роботи музею Марина Бугеря.

«У повоєнні роки народні промисли, в тому числі вишивка, набули особливої популярності. Було засноване Державне Управління народних промислів, до складу якого увійшло черкаське підприємство. У цей час до фабрики на правах філій приєднано Золотоніську, Смілянську, Мошенську, Чигиринську артілі, а в Черкасах побудований двоповерховий корпус, де розмістилось керівництво та основні виробництва. Крім ручної вишивки, вироби почали оздоблювати машинною вишивкою, розширили асортимент продукції. На фабриці працювало понад 300 осіб. Художники і майстри створювали унікальні вироби: рушники, блузи, чоловічі сорочки, скатерки, які гідно представляли традиції Черкащини, посідали чільні місця на виставках в Україні та поза її межами.

Згодом почався новий етап у розвитку виробництва: запроваджено нове обладнання (прес, автомати та напівавтомати для вишивки, спецмашини для пошиву одягу); введено передові технології виробництва одягу.

З 1971 року підприємство працює як швейна фабрика «Леся Українка».

З 1993 року – це ЗАТ «Леся Українка». Кожен сезон підприємство надає широкий асортимент моделей одягу, що вміло поєднують вимоги сучасної моди з підкресленою індивідуальністю. Сьогодні підприємство – це авторський український бренд жіночого одягу, добре знаний в Україні і зарубіжжі».

 

На відкритті виставки виступили учні ІІ та ІІІ музичних шкіл м.Черкаси Гушта Любомир і Гушта Вацлав, Лапська Сніжана й Лапський Матвій (керівник - Качор Надія Василівна). Дякуємо дітям за музичний передноворічний настрій!

Виставка діятиме до 26 грудня 2021 року.

 

Текст: Марина Бугеря, завідувачка відділу науково-просвітницької та виставкової роботи.

Куратор виставки – Вікторія Наумчук, завідувачка відділу етнології краю.

Фото: Микола Васильєв.

Коментарі

Нижче подані популярні теми з блогу

Блейк Крауч_"ОБЛУДА"_друга книга трилогії "Облудні сосни"

Відголоски «Твін Пікса» – круті «Сосни» Крауча

У Києві проходить міжнародна конференція з медіаграмотності та саморегулювання медіа