Черкащина висловлює стурбованість через конференцію в Глазго

 Назарій Вівчарик

У Глазго 120 країн два тижні обговорювали боротьбу з кліматичною кризою. 26-й Кліматичний саміт ООН (COP26) став першим після початку пандемії. І якщо де-юре йдеться про кліматичну кризу, то де-факто для нас вже сьогодні надактуальним є питання енергетичної кризи. Україна взяла на себе ряд зобов’язань, зокрема, відмовитися від вугілля до 2035 року. Наскільки це реально, зважаючи на те, що вугілля нам на сьогодні якраз бракує, а ще бракує газу і струму? Шукати альтернативні джерела енергії?

 

На кліматичній конференції СОР-26 у Глазго 1 листопада президент України Володимир Зеленський повідомив, що до 2030 року Україна має намір скоротити викиди парникових газів на 65 %, а до 2060 р. — домогтися кліматичної нейтральності. Тут ідеться і про вугілля. Для виконання зобов'язання щодо повної відмови від вугільної генерації до 2035 року, яке взяла на себе Україна на кліматичному саміті у Глазго, необхідно вже сьогодні розпочинати дискусію щодо оновлення Енергетичної стратегії України. І все це у той час, коли маємо бракує ресурсів.

Днями голова Черкаської облради Анатолій Підгорний мав зустріч з очільником Федерації роботодавців Черкащини Олександром Дорошем. Позиція Федерації роботодавців України – визнати проблеми в енергетиці надзвичайною ситуацію та вжити термінових заходів. Дійшло до того, що на горизонті з’явилися вже й експерти-рятівники з минулого. Сергій Тулуб, який очолював Черкаську облдержадміністрацію в часи президентства Віктора Януковича, написав у «Голос України» статтю «Шлях порятунку вітчизняної енергетики: аудит і кадри». При цьому автор статті відрекомендований як «міністр палива та енергетики в уряді В.Ющенка», екс-нардеп, доктор технічних наук, Герой України. Але тут варто нагадати, що Тулуба оголошували в міжнародний розшук у 2015 році (як підозрюваного у незаконному звільненні працівника і розтраті бюджетних коштів).

Викиди і недогрів у Черкасах вже зараз мають місце, що пов’язано з браком вугілля на «Черкаській ТЕЦ», яка опалює більше половини помешкань Черкас. Ще місяць тому міський голова Черкас Анатолій Бондаренко називав ситуацію критичною. А те вугілля, що завозилося до Черкас з Польщі, мало низьку калорійність.

– Але ми працюємо над цим питанням і контролюємо ситуацію. На жаль, прямого впливу на Черкаську ТЕЦ міська влада не має, – казав міський голова Черкас. – Максимально допомагатимемо ТЕЦ вийти із скрутної ситуації. Звернулися до профільного міністерства з проханням допомогти вугіллям марки «антрацит». Я розумію, що є незручності, є недогрів. Але така ситуація, на жаль, в державі…

Що це за «Черкаська ТЕЦ»? Черкаська теплоелектроцентраль, якій цього року виповнюється 60 років виробничої діяльності, виробляє електрику і тепло для опалення квартир багатоповерхових будинків. У 2001 році майновий комплекс державного підприємства «Черкаська ТЕЦ» було передано в оренду ВАТ (згодом – ПАТ) «Черкаське Хімволокно», в складі якого з 2002 року ТЕЦ стала дочірнім підприємством, а з 2002 року – відокремленим підрозділом. Черкаська ТЕЦ постачає близько 70% усього тепла, яким користуються населення і бюджетні організації Черкас. У решту осель теплоносій постачає КПТМ «Черкаситеплокомуненерго», міське комунальне підприємство. При цьому нерідко буває так, що теплоносій, який виробляє комунальним підприємством, постачається мережами ТЕЦ і навпаки. «Черкаську ТЕЦ», як і деякі інші ТЕЦ в Україні, пов’язують з екс-нардепом Анатолієм Шкрібляком, підприємства якого підозрювали в використанні російського вугілля і вугілля з тимчасово окупованих територій.

Про те, що до Черкаської ТЕЦ потрібна прискіплива увага, говорив на нещодавній сесії Черкаської міськради депутат і керівник комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Павло Карась. За його словами, «Черкаська ТЕЦ», проіснує лише 10, максимум 20 років. Це пов’язано з призупиненням використання для опалення вугілля, яке було прийняте на кліматичному саміті в Глазго. Він закликав негайно розпочинати реконструкцію системи теплопостачання з залученням міжнародних інвестицій. Можливо, із включенням до програми «Велике будівництво»...

Водночас, заступник міського голови Черкас Віктор Беззубенко каже, що нині всі інженерні мережі готові до опалювального сезону. Що стосується ТЕЦ, то їм треба 60 тисяч тон вугілля в місяць, а вони отримують 30 тисяч. Щодо далекої перспективи відмовитися від вугілля, то пан Беззубенко каже, що, наприклад, у комунального підприємства міста є законсервовані котельні, які можна розконсервувати. У випадку, якщо вугілля перестануть використовувати для виробництва електроенергії, місто має вже сьогодні започаткувати програму переведення на альтернативні джерела опалювання, особливо тих споживачів, які отримують тепло виключно від ТЕЦ. Це можуть бути котли на пелетах... але загалом до цього ще маємо десять років.

Питання незабезпеченості теплових електроцентралей вугіллям виникло ще навесні, розповідає сам директор відокремленого підрозділу Черкаської ТЕЦ Олексій Біда. Тоді вартість електричної енергії на енергоринку була нижчою за собівартість її виробництва. Водночас купувати багато вугілля не могли, бо кошти витрачали на заплановані ремонтні роботи, які можна проводити лише в міжопалювальний період. Згодом, коли вдалося акумулювати кошти для закупівлі вугілля, то фізично вугілля на ринку вже було мало.

Зараз ситуація така, що є гроші, а вугілля вже не купиш. Підприємство писало листи на багато державних шахт, хотіло купувати, як і раніше, українське вугілля з Павлоградського басейну, але, на жаль, отримало негативну відповідь. Тож знайшли польське вугілля. Укладено довгострокові договори, здійснюються поставки вугілля. На сьогодні Черкаська ТЕЦ має запас вугілля на складі та достатньо законтрактованого вугілля для проходження опалювального сезону 2021-2022 років.

Загалом на підприємстві використовують вугілля і газ, який і має бути застосовано згідно з технологіями, але газ дорожчий за вугілля, і його вартість не закладена в тарифі. Як відмовлятимуться від вугілля на «Черкаській ТЕЦ» не розуміють. Готові палити газом, але це буде зовсім не вигідно. Можливий і перехід на альтернативні види палива, але тут має бути велика інвестиційні складова і, мабуть, наукові дослідження.

Щодо скарг черкащан на забруднення повітря (власне, екологічна складова у відмові країн від вугілля вирішальна), то тут директор підприємства зауважує, що екологічна інспекція проводить контроль дотримання екологічного законодавства, здійснює заміри, у тому числі під факелом ТЕЦ, також підприємство сплачує екологічний податок (більше 40 мільйонів в рік).

Водночас нині підприємство на порозі нових фінансових труднощів. Міська влада затвердила ТЕЦ економічно обґрунтовані тарифи, але не дозволила їх застосовувати. Бо, згідно з меморандумом від влади, підприємство має застосовувати тарифи, які діяли на кінець минулого опалювального сезону. Отже, різниця в тарифах за опалювальний період 2021-2021 року становить більше 100 млн грн. Це ті кошти, які підприємство недоотримає на закупівлю палива, заробітну плату, виконання ремонтної та інвестиційної програми та інші складові тарифу. Якщо не буде відшкодування з бюджету, підприємство не знає, як буде далі працювати.

Черкащина мала власні запаси вугілля, поки не перейшла на розрекламований Росією газ і тому багато шахт занепало, – пригадує депутат Черкаської обласної ради кількох скликань, уродженець Ватутіного Юрій Громовський. Саме місто Ватутіне вважається в Черкаській області шахтарським. Воно виросло в полі, де були поклади бурого вугілля. Освоювати буровугільне родовище стали після війни десь з 1947 року. Потім у Ватутіному стали давати людям землю під будівництва житла. І утворилося таке собі нетипове місто на Черкащині. Там добували вугілля за допомогою відвальних постів – трофейного устаткування з Німеччини. Це мегамашина, яка знімала ґрунт і добувала вугілля відкритим способом. Комплекс, крім екскаваторів, передбачав і ТЕЦ та фабрику брикетів. Була мережа залізничних колій і автобаз. Шахти були переважно сухі, неглибокі, та врешті все закрили.

До слова, у вересневому звіті з реалізації етапу "Реформування енергетичного сектору (до 2020 року)" Енергетичної стратегії України на період до 2035 року "Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність" йдеться про затверджені 4 проєкти ліквідації збиткових безперспективних шахт, з них: завершено у повному обсязі роботи та заходи, що передбачалися проєктами ліквідації та затверджено наказами Міненерго відповідні Акти комісій 2 шахт («Ведмежоярська» і «Візейська»); створено комісії з розгляду підсумків фактичного виконання робіт з фізичної ліквідації та охорони довкілля та підготовлено накази про затвердження Актів комісій з підсумків фактичного виконання робіт і заходів передбачених проектами ліквідації 2 шахт («Кремінна», і No 2 «Новогродівська»).

Поки одні чекають вугілля і газу з-за кордону, інші роблять паливо на місцях. Наприклад, у Степанецькій ОТГ досі мали проблеми з опаленням. Тепер мають лінію з виробництва пелет. Все, що є на комунальних землях, прибирають, плюс з пилорами підприємці надають те, що в них не використовується. У Білозірській ОТГ всі котельні перевели на тверде паливо. Газу не використовують, як і вугілля.

 

Експерт енергетичного ринку Віктор Куртєв вважає, що нині нам дійсно бракує і вугілля, і газу. Мовляв, у 1990-х роках ми мали інші проблеми, але тоді була вертикальна командно-адміністративна система в енергетиці, яка працювала. Зараз у нас уже два з лишком роки новий ринок. У нас сам ринок розбалансований, тому що, крім того, що система технічно розбалансована – вона ще й фінансово розбалансована. Сукупні борги на енергоринку в різних сегментах між суб'єктами близько 50 мільярдів гривень. Причина в тому, що система управління зруйнована.

Директор все того ж комунального підприємства «Черкаситеплокомуненерго» Павло Карась переконаний, щоб збалансувати енергетичну систему в країні, треба цим займатися. А насамперед «треба, щоб тепло було дорогим, дуже дорогим». На його думку, економія енергоресурсів має стати основою державної політики. Окрім того, слід модернізовувати енергетику, щоб мати промисловість, а головне – будувати нові атомні електростанції і мати дешеву електроенергію.

– Тоді можна ухвалити цивілізаційне рішення: через певну кількість років відмовитися від викопного вугілля. А поки треба було заздалегідь купувати вугілля, будувати газові термінали для прийому танкерів зі зрідженим газом. А відео зняти у мережі «Фейсбук» набагато легше, ніж планувати роботу на місця вперед! – каже Павло Карась.

Між тим, 20 листопада до України прибуло перше із семи законтрактованих компанією ДТЕК суден із вугіллям зі Сполучених Штатів Америки та Колумбії. Про це йдеться у повідомленні «ДТЕК Енерго». Судно класу «Панамакс» причалило до порту «Південний» і призначене для потреб державних теплоелектростанцій ПАТ «Центренерго». Обсяг першого постачання становить 60,5 тисяч тонн.