Мєнтовська робота

Чітко і ясно, з перших сторінок, і захоплююче. Тому він один з кращих російських письменників натепер. Даниїл Корецький. Мені радили його почитати, щоб звернути увагу, як письменник будує сюжет, історію, книгу в цілому.

Захоплює одразу. І дуже атмосферно. Відчувається, що письменник в темі, що він виходець тієї системи. Що він сам мєнт, бо всі уловки знає, все роз’яснює.

Колись читав книгу Кідрука «Зазирни у мої сни». Там зниклого хлопчика почали шукати через три дні після того, як він десь подівся. Цей момент показує, що автор не консультувався з фахівцями, бо насправді людину у нас починають шукати одразу після заяви про зникнення… Попри те, що згадана книга Кідрука суперова, цей момент – великий прорахунок.

Так от, Корецький таких ляпів недопустить. У нього бандити – це бандити і діють як справжні бандити, а герої по білу сторону чинять теж так, як в реальному житті, тобто намагаються затримати злочинців, але можуть допускати помилки, переживають, нервують, хвилюються, випивають, тобто це реальні люди. Все тут реальне. І страждання, і боротьба сумління.

При цьому, що я не люблю читати російських авторів, книга затягує. Класичний мєнтовський детектив, інколи з елементами фантастики, але не у цій книзі. У цій книзі група осіб, що знищує бандитів, живе і мучиться через свою роботу. Бо група осіб складається, власне, з людей, а не роботів. А людям властиво переживати. Я б сказав, це бойовик з елементами драми. Перегортаючи сторінку, хочеш швидше довідатися, а що ж далі. При цьому, автор в незначних моментах показує ставлення до інших націй, створює стереотипи… Це віддзеркалення російського суспільства, те, що мені чуже, але книгу читати хочеться далі, бо сюжет затягує.

Чи радити? Так. Чи по духу це мій автор? Ні. Росіянин же… але майстерний будівничий сюжетів. Він фахівець в своїй справі, і це відчувається. Він пише не про село, не про підприємства, не про закордони, а про російську мєнтовську роботу. Шкода, що у нас в Україні таких авторів бракує.