„Делікатні” злодії

І як би ото правильно сформулювати тему свого повідомлення? Начебто вона дріб’язкова, а з іншого боку це крадіжка. Звісно, коли крадуть мільйони, ми всі обурюємося, але таких злодіїв ніхто не карає. Коли крадуть копійки, ми всі стаємо поблажливим, мовляв, навіщо робити з мухи слона? І виходить так, що живемо з викривленими моральними цінностями, погрузли в корупції і вже навіть на гуманітарці для військових у нас наживаються. Але ж ті, хто її крадуть, мабуть, теж починали з малого…

Тож, якщо конкретно, учора в магазині „Делікт”, що у Смілі, мені не дали здачі 70 копійок. Посміхнулися? А тепер я вам скажу, що якось мене там шпетили за те, що не мав 10 копійок. „Кожний не дасть 10 копійок, – вичитувала продавчиня, – скільки це за день набіжить?”. А якщо кожному покупцю не дати 70 копійок?

Якщо вкрасти 70 копійок і мільйон, різниця лише в сумі, а суть таки одна. Цікаво, що продавчиня легко могла заокруглити до гривні, тоді б магазин втратив 30 копійок. Напевне, для величезної торгової мережі це непосильна втрата, а от позбавити пенсіонера, який живе на невелику пенсію, 70 копійок – це, звісно, абсолютно нормально.

І якби ж то тільки це і один раз. На жаль, у цьому магазині мене вже обраховували, не раз також я брав товар, ціна якого в чеку була іншою, ніж на ціннику. Звісно, у сторону збільшення. Тобто, дурити покупця тут за правило, таке собі „делікатне”, злодійство. А якщо колись тут нарвуться на нервового неадекватного покупця, якому це не дуже сподобається, хто тоді буде винний в ексцесі: магазин, чи покупець? Хотів би почути думку власників мережі.

Олександр Вівчарик