У Холодному Яру освятили снайперські гвинтівки

Снайперські гвинтівки Remington 700 американського виробництва освятили на Черкащині в Холодному Яру на ПОКРОВУ. Гвинтівки привезли снайпера 93-ої окремої механізованої бригади «Холодний Яр» і освятив їх настоятель церкви святого праведного Петра Калнишевського Василь Циріль біля пам’ятного знаку загиблим воякам 93-ї ОМБр. Обличчя в наших бійців були у балаклавах, щоб убезпечити їх від переслідувань через небезпечність професії.

Біля пам’ятного знаку, встановленого цьогоріч неподалік Мотронинського монастиря виступили українські захисники, історики, священнослужителі.

Загалом, як зазначив під час урочистостей президент історичного клубу «Холодний Яр» Роман Коваль, вже понад десять років на цих українських землях існує традиція освячувати зброю, яка використовується для боротьби проти ворога-поневолювача. Цьогоріч місце біля пам’ятного знаку вибрали невипадково.

– Це верхня точка Холодного Яру. Козаки завжди ховали своїх побратимів на найвищій точці, тож знак встановили згідно козацьких традицій. Нині це свято особливе, бо тут беруть участь не просто добровольці, а офіційне формування. Колись добровольці чи ветерани освячували зброю ,а тепер освячується офіційна зброя офіційної військової формації. Загалом, війна з московським окупантом триває у нас вже 100 років. І триватиме перманентно, поки північна країна не розвалиться. Як і кожна війна, ця не обходиться без втрат. Багато холодноярців склали голови, щоб бути українцями. Але всіх їх ми пам’ятаємо. І поки ми їх пам’ятатимемо і нестимемо цю пам'ять з покоління в покоління, допоки вони і будуть з нами в строю, – зазначив Роман Коваль.

Отець Василь Циріль провів молебень за загиблими, кобзар Тарас Силенко заспівав пісень.

В минулому заступник командира добровольчого батальйону ОУН, поет і прозаїк Борис Гуменюк, який вперше побував на урочистостях в Холодному Яру, зауважив, що раніше в наших захисників були переважно гвинтівки СГД, та й досі ще є, хоч зброя морально застаріла.

Тож якось з Техасу йому вдалося отримати якіснішу зброю для хлопців. Проте, хлопець для якого він хотів передати зброю, загинув.

– У ті місцевості, де стояли наші хлопці, був терикон на відстані 2 кілометри і звідти бив снайпер і діставав, а в наших були СГД, які не діставали, бо били лише на 700 метрів. Тож тепер з Remington 700 наші хлопці стають небезпечнішими і можуть краще спиняти ворога, – каже Борис Гуменюк, який сам далеко не ховає бойову форму, бо припускає, що ще доведеться йти захищати країну.