На відміну від Черкас у Смілі таки відбулася зустріч читачів з Русланом Горовим і Віталієм Чепиногою

7 серпня у Смілянському міському Будинку культури відбулася творча зустріч з Русланом Горовим і Віталієм Чепиногою. Організатором зустрічі і редактором майже всіх книжок, які на ній продавали, була чарівна пані Надія Козак.

Якщо хтось ще не знає, хто то такі, нагадаю, що Руслан Горовий є відомим українським журналістом, автором відомого проекту „Служба розшуку дітей”, режисером, поетом і музикантом, автором збірок повістей та оповідань. А ще він активний волонтер, надав неабияку допомогу людям у звільнених селах на півночі Київської області. Зі своїми творами робить творчі тури за кордон, зокрема у США. Усі кошти від проданих книжок витрачає на машини для ЗСУ та безпілотники.

Руслан Горовий народився в Конотопі, а Віталій Чепинога геть наш, бо світ побачив на Чорнобаївщині, тут і живе. Він теж журналіст, блогер, співавтор книги „Походження свободи”, один з авторів популярного сайту repka.club. Пан Віталій відомий також як український політик. Далеко не кожному вдавалося бути тричі Народним депутатом України. Йому вдалося…

Під час зустрічі у Смілі присутні, яких зібралося багато, могли придбати книжки цих авторів і отримати їхні автографи. Незважаючи на депресивність міста і те, що книжки були недешеві, розкуповували їх жваво. Як гарячі пиріжки розхватали гумористичну збірку під колоритною назвою „Срав пес, перділи гуси або велика енциклопедія життя”. Співавторами її є Руслан Горовий, його дружина Людмила Горова і Віталій Чепинога. Відразу зауважу, що гумор у збірці запашний, соковитий, інколи з перцем, але справді український, наш. Читаючи книжку, не можна не всміхнутися. А гарний настрій і справді запорука здоров’я, особливо у наш час, коли кожного дня ми чуємо трагічні новини. Тож інколи, як наголосив Горовий, треба просто розвантажити мозок, щоб не збожеволіти від щоденних проблем і важких вістей.

Та як не дивно, в епоху Подерев’янського, Жадана, і спрямованого у належний бік „русского корабля” знайшлися настільки цнотливі і чутливі люди, для яких назва книги здалася неприпустимою. Аж настільки, що вони на зустріч не пішли. А в черкаській бібліотеці анонсовану зустріч з письменниками навіть відмінили. Ну геть як в ссср: „секса у нас нєт і бить не может”. Але діти звідкись бралися..

Нагадаю, що народний фразеологізм срав пес, перділи гуси вживається в ситуаціях, коли нічого вже не можна вдіяти. Для ніжних святенників навмисно подаю подібні народні перли: як пів сраки з-за куща, тобто геть нічого не видно, чи: як не срачка, так пердячка – що не день, то гірше, або не роби з гівна сметану, тобто не прикрашай прикру ситуацію. Що вже казати про кулю з гівна… Наші предки вміли вжити гостре слівце при нагоді, але століттями не вживали російську лайку з її наголосом на геніталіях. На жаль, зараз вона і в нашому житті присутня. Аж надто. То може краще хай сере пес?..

Мене потішило, що Сміла, як і Звенигородка, де теж була подібна зустріч, нормальне, здорове в психологічному плані місто, а не „столиця української цнотливості”. Так Віталій Чепинога позначив Черкаси, в яких їх з Горовим просили прибрати назву вже виданої книжки.

Шкода тільки, що і в нас я хоч когось із влади не помітив. Сподіваюся, що наших посадовців не було через важкі праведні діла, які вони цього дня творили на благо міста і держави, а не через нечемного пса. Ну а ті, хто прийшли, весело поспілкувалися з цікавими авторами, почули відповіді на свої запитання. Дізналися також, що українцем Руслан Горовий, котрий народився у зросійщеній родині, став не у Львові, чи ще десь на заході України, а в Краматорську. Саме в цьому місті на Донбасі знайшлися люди, котрі розбудили його єство.

У процесі розмови випливали цікаві пікантні деталі біографії гостей: то пан Руслан розповів, як його виганяли зі спілки журналістів саме того дня, коли він став Заслуженим журналістом України. А пан Віталій проговорився про те, як його виключали з піонерів під гуркіт барабанів і ламання дерев’яної шаблі над головою, як працював на будівництві станції метро у москві. І все це так смачно, з таким гумором, що здавалося нібито вони читають книжку, а не згадують. Чепинога, відповідаючи на запитання, наголосив, що його найулюбленішим українським письменником є Валеріан Підмогильний, а Горовий повідомив, що невдовзі виходить його новий кліп „Якби не кацапи…”.

Честь Черкас врятувала пані, котра не злякалася назви книжки і приїхала на зустріч з улюбленими авторами до Сміли. А місцеві поціновувачі таланту Горового насамкінець подарували йому кабачка, і не тільки. Щоби він знав: звичайні люди тут дуже гостинні, і вони знаються на гуморі.

І все ж, найголовніший підсумок зустрічі в іншому: усі думки і мрії цих своєрідних літераторів про Україну, її минуле та майбутнє, котрі вони висловили в Смілі, були в повному резонансі з думками тих смілян, що прийшли на зустріч, відгукнулися в їхньому серці. Напевне тому люди довго не розходилися...