команда - управлінськість

 Професор Фелпс з австралійського університету провів цікавий дослід.

Протягом місяця він розбивав студентів на групи з чотирьох осіб і доручав їм за 45 хвилин вирішувати управлінські завдання. Краща команда отримувала приз в 100 доларів.

Студенти не знали, що в деякі групи підсаджували спеціальних людей, які грали доручені їм ролі.

«Байдужий» - чувак, який сідав в групу, закидав ноги на стіл і занурювався в свій телефон.

«Єхидний» - який по ходу обговорення робив саркастичні зауваження типу

«Ви що, знущаєтесь?»,

«Ви, напевно, ніколи раніше ніким не керували.

«Песиміст» - який виглядав так, як ніби вчора померла його улюблена кішка, і висловлював сумніви в тому, що завдання можна вирішити, і в тому, що ця команда здатна цю задачу вирішити.

Майже відразу Фелпс виявив:

навіть коли члени групи виключно розумні і талановиті, деструктивна поведінка "підсадки" різко знижує показники всієї команди. Результати десятків експериментів, проведених протягом декількох місяців, були схожими:

групи з "засланими козачками" в складі відставали від лідерів на 30-40%

Виходить, що ефективність команди залежить від того, чи є в ній хоч один слабкий учасник - а не від того, скільки в ній сильних.

Завдання керівників і ейчарів полягає не в тому, щоб допомагати сильним співробітникам - а в тому,

щоб позбавлятися від всіх слабких.

Сильні впораються і самі, якщо слабкі не будуть розкладати навколишнє середовище.