Наталія Одновол, дякую вам за рецензію!

Наталія Одновол:
"Дружба, бокс, містика

У книзі молодого черкаського письменника і журналіста Назарія Вівчарика розповідається про п’ятьох друзів.

Початок книги був дуже теплим – затишний будинок в Торонто, родина святкує ювілей дідуся. А далі йдеться про життя головного героя, Олексія. І те, що довелося йому пережити, аж ніяк не можна назвати радісним чи світлим. Він згадує своє життя, починаючи від дитячих забавок із сірниками, коли вони хотіли спекти картоплю в наметі з соняшникового бадилля, накритого ковдрою, і студентських буднів, до війни на Донбасі.

Їх було п’ятеро – хлопці зі Сміли, дружили з дитинства, після закінчення школи усі вступили до Черкаського університету. Всі такі різні: Олексій – до університету займався карате, пішов на фізкультурний факультет, захопився боксом. Дмитро любив мотоцикли, машини, швидкість. Батьки Ґанґа приїхали в Україну з Цейлону, «втікаючи від якихось кланових протистоянь», обжилися і тримали тут чайну крамничку. Сергій, син багатих батьків, навчався на юридичному і мріяв жити за кордоном. Ігор хотів стати журналістом і вже працював у редакції газети.

Книга сподобається чоловікам, адже тут багато про бокс. Але не обійшлося, звісно ж, і без любовної лінії. Цікаво, що не так і багато сучасних українських письменників написали про Черкаси. Окрім цієї книги та книги «Район Д» Артема Чеха поки що не пригадую нічого".

 рецензія з сайту yakaboo.ua