Навiть сучаснi студенти малюють Свастю на долонях перед iспитами

Багато людей сьогоднi асоцiюють Свастю (Cвастику) з нацизмом та Гiтлером. Цю думку навiювали нашим людям останнi 60 рокiв. Мало хто сьогоднi знає, що на радянських грошах з 1917 по 1923 роки була зображена Свастя, що на рукавах солдат та офiцерiв Червоної Армiї у цей перiод також була Свастя у лавровому вiнку. Існує навiть така думка, що Свастю, як партiйний символ, Гiтлеру подарував сам Сталiн у 1920 роцi. Шкода, але сьогоднi навколо цього древнього символу накопичилося дуже багато легенд та мiтiв... Аннi Безант, наступниця Є.П. Блаватської у Теософському товариствi, пояснювала символ Свастi таким чином: «Свастика, або Хрест, чи iнакше, – вогняний Хрест, є символом енергiї та руху, котра створює свiт, прориваючи отвори у просторi... створюючи вихори, котрi є атомами, що слугують створенню свiтiв». Свастичний символ є хрестом iз загнутими кiнцями, якi спрямованi за, або проти годинникової стрiлки i, як правило, всi свастичнi символи називають одним словом – СВАСТЯ, що є неправильним, тому що кожний свастичний символ мав у давнi часи свою власну назву, обереговi Сили та образне значення. Пiд час археологiчних розкопок Свастичну символiку, як i символiку Кумирів та Господарів Пантеонiв дохристиянського Православ’я, найчастiше знаходили на територiї Русi, тобто в сучаснiй Українi, Бiлорусiї та Європейськiй частинi Росiйської Федерацiї. Нi Захiдна Європа, нi Індiя не можуть iти в жодне порiвняння з територiєю Русi у наявностi свастичних символiв, що покривають зброю, стяги, нацiональнi костюми, будинки та храми. Розкопки говорять самi за себе – багато давнiх слов’янських городищ побудовано у формi Свастi, яка чiтко була зорiєнтована на чотири сторони свiту. Свастя та свастичнi символи є головним i, навiть можна сказати, практично єдиним елементом древнiх українських орнаментiв. Але це зовсiм не означає, що праукраїнцi були поганими художниками. По-перше, в той час було дуже багато рiзновидiв свастичних символiв. По-друге, у древностi жоден вiзерунок не наносився просто так, кожному елементовi вiзерунка вiдповiдали визначенi культовi чи обереговi значення. Не тiльки древнi орiйцi вiрили у магiчну силу Свастi. Цей символ знайдено на глиняному посудi iз Самари (сучасний Ірак), що датується V тисячолiттям до н.л. Свастичнi символи рiзних напрямкiв зустрiчаються у доорiйськiй культурi МохенджоДаро (бiля рiчки Інд) та древньому Китаї близько 2000 рокiв до н.л. У Пiвнiчно-схiднiй Африцi знайдено захоронення перiоду царства Мероз, яке iснувало у ІІ–ІІІ ст. н.л.. Фреска на стелi вiдображає жiнку, що вступає до загробного свiту, на одязi мертвої зображено Свастю. Прикладiв безлiч. Свастична символiка була обереговою та знаковою практично у всiх народiв на територiї Європи та Азiї: в українцiв, росiян, бiлорусiв, нiмцiв, поморiв, русiв, сарматiв, мордви, удмуртiв, башкир, чувашiв, iндусiв, iсландцiв, шотландцiв та багатьох iнших. Як духовнийний символ Свастю завжди використовували послiдовники Індуїзму, Джайнiзму та Буддизму на Сходi; Друїди Ірландiї, Шотландiї, Скандинавiї, представники Натур-релiгiйних конфесiй Європи та Америки на Заходi. В Українi свастичнi символи та елементи зустрiчаються у послiдовникiв Древнiх Родових культiв, у духовній традицiї Вiдо-Вiстичного Православ’я та у ранньому християнствi. Уважно роздивившись фрески Софiйського Собору у Києвi, можна побачити навiть неозброєним оком безлiч свастичних символiв та оберегiв. Гадаю, в Українi немає такого старовинного Храму, де б не використовувалися свастична оберегова символiка, що недвозначно говорить про те, що храм Святої Софiї (Святої Мудри) будувався за Вiдо-Вiстичним духовним звичаєм. У Свастю вiрили як у талiсман, що «притягує» вдачу та щастя. У Древнiй Русi вважалося, що намальована Свастя на долонi обов’язково приносить щастя. Навiть сучаснi студенти малюють Свастю на долонях перед iспитами. Свастю малювали i на стiнах чи дверях будинку, щоб у ньому було щастя i в Українi, i на територiї Росiї та Індiї. У нашi днi фiлософи, лозоходцi та бiоенергетики пропонують будувати мiськi квартали у виглядi Свастi – такi конфiгурацiї мають генерувати позитивну енергiю. Саме так було побудовано, як видно з розкопок, древнє орiйське мiсто Аркаїм, що у Пiвнiчному Казахстанi. Загальноприйнята назва цього Солярного символу – Свастя, за однiєю з версiй походить вiд санскритського слова «суасти», що перекладається: «су» – прегарний, добро i «асти» – бути, Тобто «Бути добру», або «Всього найкращого». За iншою версiєю, це слово має ще трипiльське походження, бо вiдомо, що свастичну символiку у рiзних варiацiях та її назву до древньої Індiї, Тибету та Китаю, принесли древнi орiйцi. Тибетцi та iндуси ще i досi стверджують, що Свастю – Пранаву, цей Всесвiтнiй символ добра та щастя їм принесли з-за високих Пiвнiчних гiр (Гiмалаїв) бiлi вчителi. Уважно розгледiвши слово Свастя, можна неозброєним оком побачити його справжнє значення – Сва-з-тя, тобто Слава з тобою. У Велесовiй книзi назва Кумиру Слави та Сва є тотожними. Знаючи, що Кумир Слава втiлює Свiт Кумирів, Свастя означає – свiт Кумирів з тобою. Отже – особа, що використовує Свастю з доброю метою, знаходиться пiд захистом свiту Кумирів. Мiж iншим, слово Свастя утворене за подобою, як i слово Щастя, тобто Ща-з-тя. Адже старовинна лiтера «Щ» зображувалася як Триглав (Трiйця) з хвостиком внизу посерединi. Отже, слово Щастя означає Трiйця (Триглав, Трисуття) Кумирів з тобою i є оберегом, як i Свастя. Давнi вiдичнi джерела говорять нам про те, що навiть наша галактика має форму Свастi, а наша Сонячна система знаходиться у одному з рукавiв цiєї Небесної Свастi. А через те, що ми знаходимося у рукавi, вся наша галактика, її давня назва «Свастя», сприймається нами як Перунiв Шлях, або Чумацький Шлях. А як колись потужно лунало гасло наших пращурiв: «Немає Щастя без Честi, а Честi немає без Свастi!»
(А. Кондратьєв 2013)
Передрук з Фейсбуку