Вівчарик: МЕДІА

Повз оливкові поля, через пустелю з верблюдами й козами, містечка з базарами, магазинчиками та жовтими таксі ми повертаємося з подорожі з материкової частини на острів Джерба. Попереду нас чекає парк «Джерба Експлор». Цей парк вважається мало не найцікавішим атракціоном острова, адже має і ферму з крокодилами, і музей народного мистецтва та ремесел, і комплекс кав’ярень і сувенірних магазинів. Про важливість відвідування цього парку й піде мова.

«Ворота Сахари» – це місто Дуз в Тунісі. Розташоване у вілаєті Кебілі. В давнину місто відоме як важлива зупинка караванів у Транссахарській торгівлі. Сьогодні місто відоме як туристичне, оскільки велика кількість туристів щороку приїжджає для того , щоб відвідати пустелю. Це стартова точка . Початок пустелі. Звідси в пустелю можна відправлятися на верблюдах, на транспортних засобах. А проводять нас «туареки» – так називають людей, що орієнтуються в пустелі.

Цьогоріч Черкаською обласною письменницькою організацією спільно з Черкаським міськвиконкомом засновано літературний конкурс творів для дітей «Лоскотон».

Селище Шеніні, де знаходиться берберська фортеця, Татуїн, де велися зйомки кіносаги «Зоряні війни» та житла троглодитів, вириті просто в землі, – все це чи не найбільш популярні об’єкти туристичної інфраструктур Тунісу. У третій день мандрівки нам вдається відвідати всі ці локації, які вражають і зачаровують. Насправді, не лише Татуїн здається якимсь неземним явищем, а й Шенін і печери троглодитів, які насправді зовсім не схожі на доісторичні печери в нашому розумінні, бо це фактично комфортні житла, а деякі навіть мають супутникові тарілки. Але про все по порядку. Ми потрапляємо у Матма́ту або Метма́ту - велике селище у вілаєті (адміністративний поділ країни) Габес на півдні Тунісу. Через селище, хоча я б назвав його повноцінним містечком, і пролягає наш шлях до Шеніну, Татуїну тощо. До слова, містечко цікаве тим, що там можна купити туніські солодощі, які по калорійності і смаковим якостям схожі на «снікерс». День третій. Древня берберська фортеця з її мешканцями. Ма...

На карті водойма позначена синім і я сподівався таки побачити трохи води. Але її практично ніде немає. Лиш біла пустеля, гун аж у кінці якої працює техніка і видобуває сіль. До слова, сіль тут досить якісна і дуже повільно тане в воді, тож за цю її властивість найперше вона надходить за контрактами до Франції, де використовується в боротьбі з ожеледицею взимку.