Рецензія на фільм Exterritorial (2025)

Фільм Exterritorial (в українському перекладі – поза юрисдикцією) — це динамічний трилер, який тримає в напрузі від першої до останньої хвилини. Це ідеальний вибір для вечірнього перегляду, особливо для тих, хто цінує напружені сюжети з глибоким емоційним фоном.

Центральною постаттю стрічки є сильна жіноча героїня, яка, попри зовнішню твердість, бореться з внутрішніми демонами — зокрема, з посттравматичним стресовим розладом (ПТСР). Це додає персонажу глибини, роблячи її справді живою й близькою глядачеві. У жанрі, де традиційно домінують чоловіки, така постановка є не лише свіжою, а й своєчасною — особливо з огляду на український контекст, де тема ПТСР серед військових та цивільних є надзвичайно актуальною.

Варто окремо відзначити якісні бойові сцени: вони поставлені з точністю та смаком, не перевантажені спецефектами, але й не виглядають слабко чи штучно. Камера працює динамічно, чітко передаючи емоції й напругу кожного моменту.

Exterritorial — це більше, ніж просто бойовик. Це історія про біль, втрати, стійкість і боротьбу за справедливість. І хоча сюжет має свої шаблонні моменти, загальне враження — позитивне: фільм дарує емоції, викликає співпереживання та залишає післясмак роздумів.