Ветерани двох Революцій відзначили в Смілі День Гідності та Свободи

Сьогодні, 21 листопада в Смілі на Майдані Слави біля пам’ятного знаку Героям Небесної Сотні, а також їхніх світлин і світлин воїнів АТО, зібралися ті, хто пройшов два Майдани. Зійшлися, щоби відзначити День Гідності та Свободи. Тобто прийшли ті, у кого гідність у крові, хто ніколи не схиляв голову і не вважає, що бути свинопасом краще, ніж козаком. Прийшли ветерани війни з росією, матері  тих, хто захищав Україну, батьки полеглих за неї. Серед присутніх були переважно ветерани і жінки-волонтери, ті, що ніколи не були байдужими.

Звісно, промов було небагато, бо нікого тут не потрібно переконувати у тому, що свобода – це найголовніша цінність людини, а держава – інструмент для виживання нації.

На жаль, влади з цими людьми не було, вона з ними розійшлася чи то у часі, чи то в цінностях. Повз гурт земляків з державним прапором байдуже проходили й ті, для кого свобода – це зайва морока, ініціативність – загроза покарання, захист Батьківщини – страх, війна – втома, бо без моря, а на дивані, держава – лише назва або Святий Миколай, який зобов’язаний давати подарунки, влада – ті, що на виборах дають за слухняність гречку.

Та присутні на це не зважали. Вони звикли й не до такого. І знають, що коли владоможцям буде дуже треба, вони про них згадають, коли байдужим припече, вони прийдуть і закликатимуть допомогти. А цього дня присутні обіймалися і згадували, молилися разом зі священиком і капеланом Михайлом Шевчуком і співали Славень України, накреслювали плани на майбутнє. Бо знають: хто, як не вони?!

 Говорили і про те, що місцевій владі саме напередодні сумного ювілею – 1000 днів від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну – приспічило виселяти волонтерів „Території Гідності” з приміщення, в якому вони вже не один рік збирають допомогу на фронт, шиють ноші, плащі, маскувальні костюми, балаклави, робочі рукавиці, шапки, кікімори, нашоломники, плетуть маскувальні сітки, виготовляють окопні свічки. Усе це вкрай потрібне на фронті, але не тим у владі, хто вже десятиліття чинить спротив усьому українському. Вони притихли 1000 днів тому, а тепер знову заворушилися. Їм терміново потрібне саме це приміщення волонтерів, хоч порожніх у Смілі вистачає. Той же четвертий поверх у Будинку Рад стоїть порожній...

Та сміляни біля  пам’ятного знаку Героям Небесної сотні і цьому вже не дивуються. Бо давно зрозуміли, що власну гідність треба обстоювати, про захисників дбати, а Україна в серці тих, хто почувається українцем. Вона буде доти, доки будуть вони…

Олександр Вівчарик,

Фото автора