Вибіркова санітарна рубка в Деньгівському лісництві

 Сьогодні в лісі неподалік селища Снігурівка, що на Золотоніщині Черкаської області, ведеться заготівля лісу. Тут працюють люди і техніка. На землі видно великі свіжозрізані пеньки.

З часу, коли фото викладав журналіст Валерій Воротник, порізаних стовбурів значно менше. Очевидно їх вивезли. Також горять багато багать. Спалюються гілки та інша деревина, яку не взяли лісівники.

Майстер лісозаготівлі Володимир Шапран на камеру не коментує. Радить звертатися до прес-секретаря обласного управління лісового господарства. Каже, що в журналістів лісової освіти немає, тож що-небудь розуміти вони не можуть. Тому таки пояснює:

– Створена в лісгоспі бригада заїжджає на ту ділянку лісу, яка зазначена в санітарно оздоровчих планах. Вони роблять відвод, все перераховують, робиться лісорубний квиток. На підставі технологічної карти і лісорубного квитка ми входимо і вирубуємо дерева, які мають клеймо.

– Але якщо ви фахівець і бачите, що хоч дерево і має клеймо, проте є здоровим і може жити далі?

– Якщо воно відведено для рубки, значить фахівці вважали, що так треба. Не лише по пеньку треба дивитися. Можливо в дерева був грибок. Там могли бути шкідники, черв’яки і таке інше… Потім деревина буде реалізовуватися.

– А яка категорія захищеності тут лісу?

– Ой, я вам не скажу.

– А чи маєте і чи можете показати лісорубний квиток?

– З собою немає….

Усього передбачена вибіркова санітарна рубка на площі 3,6 га. Згідно електронного реєстру лісорубних квитків на заготівлю деревини – строк закінчення заготівлі 01.04.2021 року.

Завідувач кафедри біології, екології та агротехнологій ЧНУ імені Богдана Хмельницького Олександр Спрягайло каже, що вже по пеньках важко оцінити чи було вражене дерево, чи ні. Найкраще бачити це при відведенні санітарної рубки. І тому для відведення місць для санітарної рубки варто було б залучати і представників громадськості, фахівців зі сторони, якщо мова про старий ліс, як у даному випадку. Щодо віку дерев, то орієнтовно цим зрізаним деревам, які на фото років 60-70.

– Це вже дерева, що мають гарний вік. І вони важливі для екосистеми. Звісно, вони можуть вражатися шкідниками. Але є ще такий момент як вчасність видалення з лісу хворого дерева. От з’явився у них десь в дереві короїд. І за їх протоколами треба рубати. Але практика показує, що дерево рубають коли короїд вилетів. Сенсу рубати це дерево вже немає. Коли личинка в дереві, тоді треба рубати, а не тоді коли вона вилетіла, – каже Олександр Спрягайло. – Саме тому, з точки зору науки, часто рубка не є виправданою. Треба переглядати підходи до роботи, бо в них діє пострадянська модель управління.

Окрім того, практика показує, що при вибірковій санітарній рубці може під ніж піти цілком здорове дерево.

– Адже їх фахівці на око визначають, що є певний ступінь захворюваності і тому такий-то відсоток дерев підлягає зрубці. А далі справа техніки… Вже потім по пеньку ніхто не визначить, яке дерево зрізали, – каже фахівець.

Редакція також звернулася до інших фахівців. Адже над нашими головами літало багато хижих птахів. Чи не могли на великих деревах бути поруйновані гнізда червонокнижних птахів?

– У районі Кременчуцького водосховища досить численним є орлан-білохвіст, що занесений до Червоної книги України. У той же час місць для його гніздування та відпочинку залишилося зовсім обмаль. Через те, що цей хижий птах потребує старих лісів, старих ділянок, які мало відвідують люди. Імовірно, це місце могло відноситися до таких місць. Орлану треба велике дерево Знищуючи старий ліс, ми позбавляємо орланів місць гніздування. Окрім того, в старих дубах розвиваються личинки "червонокнижних" комах (жука-оленя, дубового вусача). Тобто, навіть якщо дерево вмре чи впаде, велике значення в лісі має суха чи мертва деревини. Тож упала деревина для лісу – це нормально, – каже орнітолог, кандидат біологічних наук Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького Максим Гаврилюк.