Чужина, Воркута...
Ця нескорена жінка Горпина Денисюк (Чубик). Її життя – наче пригодницька книга. Тільки пригоди ті були сумними. З’явилася на світ вона в селі Дерть Рокитнянського району Рівненської області в 1922 році. 1 серпня 1944 року комуністична влада вивезла в Сибір, у Красноярський край, її батьків, де вони й померли. Рознарядка була і на Горпину, однак та зуміла втекти.
Переховувалася, де могла. Зокрема і в старшої сестри, чоловіка котрої НКВД забрало на відбудову шахт у Донбасі. Невдовзі від лжебандерівців прийняла смерть його дружина. Її розстріляли просто біля дверей хати. Убили й 12-річного сина.
На чужину, аж у Воркуту, потрапила також і середульша сестра Горпини. Брат Савка сидів у Норильську. Брав участь у знаменитому повстанні в’язнів.
Горпина ж, потинявшись лісами і хуторами, зрозуміла, що самій пересидіти лихі часи не вдасться. Тому після Різдвяних свят 1945 року пішла в УПА. Доглядала хворих на тиф. А потім був арешт, лісоповал і страшний „Мінлаг” в Інті.
Про неї й інших жінок, ув’язнених в Інті, що на Півночі Комі республіки (Росія) йдеться в книжці Олександра Вівчарика „Подорож у каторжні місця”.
Коментарі
Дописати коментар