Це страшніше Стівена Кінга і Діна Кунца - це українська війна в книзі


Збірка військових оповідань Влада Сорда «Безодня» - це повне поринання в моторошну дійсність війни. І хоч це оповідання з додаванням фантастики, та все ж я б сказав, що це повністю реальні оповідання, реальні історії, реальний біль, муки і страждання наших захисників. Історії моторошні, історії повчальні, з фактурними героями, яких зразу видно, які змальовані в деталях настільки чітко, що інколи навіть не хочеш знати аж стільки про них, бо болить, бо болить за них… Адже ці хлопці і дівчата бережуть наші життя там – на Сході. І ми тут – у Центрі, на Західній, на Півдні і Півночі маємо змогу жити і не очікувати, що зараз з неба щось впаде…

Автор привідкриває завісу війни, оголивши деякі місця повністю до нервів, оголивши так, що навіть здерта шкіра…


Мені було тяжко читати і водночас хотілося знати, а що далі? Я, можливо, після цієї книги більше розумітиму бійців, які повернулися з російсько-української війни. Я вдячний автору за таку відвертість, бо попри фантастичні елементи, у книзі стільки реальності, стільки особистого, чого я б не знав, не прочитавши книгу, ТОМУ ЩО нахріна комусь з бійців таке розповідати? Ніхто не готовий так оголитися перед невідомим йому читачем. А Влад написав, і я прочитав і дуже вражений.
Звісно, в книзі купа матюччя, тож читати тим, в кого нормальна психіка, хто розуміє, що матюччя в книзі не для того, щоб пови*обуватись, а щоб змалювати дійсність як вона є.
Не осуджую нікого з героїв книги, але всім співчуваю. Водночас вдячний хлопців за охорону кордону, за безпеку.
Така література – це нове явище в українській літературі. Я насправді обережно ставлюся до книг про АТО, бо інколи як понаписують, як нафантазують і робиться нецікаво. А тут все інакше.
Останнім часом мене вразили дві книги про АТО. Ось ця і друга Марка Мельника «Жадання фронту», про яку я вже писав. У Мельника більше документалістики, а у Сорда більше охудожнена дійсність. Та все ж це книги, до яких я хочу повернутися згодом ще. Бо мені дуже тяжко думати, як ті хлопці з книги ТАМ, у бліндажах? Що до них прилетить цієї ночі?

Коментарі

Нижче подані популярні теми з блогу

Колишній завод "Оризон" в місті Сміла - це повний капєц. Там можна знімати фільми жахів (ФОТО)

Перше розслідування від сільського терапевта дещо нерішуче. Можливо, тому жертв більше…

Центр реабілітації: Лютіж (ФОТО)