Досвід «Прочерку»: залучення аудиторії до співпраці з виданням
Для регіонального видання робота з аудиторією (зокрема, продаж
передплати) завжди була основою економічної сталості. Зараз це ще більш
справедливо: не лише в Черкасах, а в усьому світі доходи, отримані
виданнями від продажу контенту, виходять на перше місце у складі
загальних доходів видавничої компанії. І хоча продавати доступ до
контенту в інтернет в Україні все ще важко, технології успішного
залучення аудиторії до взаємодії з виданням – дуже важлива частина
економічної стійкості видання. Саме про нюанси такої взаємодії
«Редакторському Порталу» розповідає Назарій Вівчарик, відповідальний
редактор черкаського інтернет видання «Прочерк».
Сайт «Прочерк» розпочав роботу в липні 2010 року, напередодні місцевих виборів. Ідея його створення належить голові Черкаської обласної організації Національної спілки журналістів України Сергію Томіленку, який до того мав значний редакторський досвід – 12 років очолював велику обласну газету «Нова Доба». Проект підтримав відомий черкаський аграрій Олексій Душейко, який вважає, що така інвестиція сприяє існуванню здорової інформаційної атмосфери у регіоні, адже дозволяє працювати майданчику, на якому вільно може критикуватися влада у випадку зловживання повноваженнями.
Свою популярність «Прочерк» здобув оперативною публікацією об’єктивних та незаангажованих новин політичного характеру. Саме ця тематика – політичне життя регіону – досі в центрі уваги: активно висвітлюються сесійні засідання різних рівнів, журналісти інформують читачів про рішення місцевої влади та їх наслідки для жителів, про інші публічні заходи, на яких приймаються важливі для черкащан рішення.
«Прочерк» задумувався не лише як сайт новин, а як щось більше – майданчик коректних дискусій, де б самі читачі могли висловити свою позицію та поділитися думками про ті чи інші суспільно-політичні події. Отже, від самого початку важливою складовою роботи сайту було і є заохочення читачів як до коментування, так і до написання власних матеріалів (здебільшого це авторські колонки) чи до постановки актуальних тем для журналістів.
Дуже швидко система коментарів стала родзинкою «Прочерку». Це зробити достатньо легко – адже реєструватися на сайті для цього не потрібно. Проте, щоб коментарі були коректними, працює принцип премодерації: те, що написав читач, спочатку бачить лише адміністратор сторінки. І тільки після затвердження ним допис публікується на сайті.
Сьогодні «Прочерк» щодоби відвідує більше 5 тисяч користувачів, і ця кількість поступово зростає. Рекордну ж відвідуваність сайт мав в часи Майдану – більше 30 тисяч відвідувачів на добу – коли журналісти практично цілодобово інформували громадськість про події на Черкащині. Ще один сплеск відвідуваності ми спостерігали нещодавно, під час висвітлення рекордної зливи у Черкасах.
Економічну незалежність ресурсу забезпечує диверсифікація джерел доходів: 35% – це надходження від банерної реклами, а 65% – від реклами у текстовому вигляді (маркованої належним чином).
Робота з читачем в деталях: як це працює?
На самому початку, у перші тижні роботи, сайт мав 10-20 коментарів за добу. Але проста система їх написання і бажання читачів вести політичні дискусії спрацювали в унісон: зараз коментарі читачів є важливою і потужною складовою роботи сайту. Нині їх надходять сотні за добу. І це не лише емоції чи критика щодо подій, а й поради, додаткова інформація, звернення та інше. Так, наприклад, матеріал про роботу чиновника читачі можуть доповнити інформацією в коментарях про те, що в даний момент ця особа знаходиться у відпустці але допомагає піарити того чи іншого кандидата. Або надати факти щодо того, що рівень життя чиновника не відповідає його офіційним доходам. Та й обговорення більш практичних тем є важливим для роботи редакції. Так, у коментарях до матеріалів про відпочинок влітку чи про підготовку дитини до першого дзвоника читачі, як правило, порівнюють ціни, якість і, як і у звичайному житті, обговорюють варіанти найбільш вигідних покупок. Таким чином допомагають журналістам краще зорієнтуватися в нюансах.
Звісно, такі дописи беруться в роботу журналістами, і в перспективі, після перевірки інформації, може народитися новий матеріал. Отже, читацька аудиторія активно бере участь у формуванні контенту.
Як саме редакція організовує усю цю роботу?
Редакторський Портал: Як виникла ідея суттєво збільшити кількість коментарів на сайті? Яка проблема до цього підштовхнула?
Назарій Вівчарик: При створенні сайту ми відпочатку ставили акцент на заохоченні коментування, на пошуках прийомів, які б стимулювали читацьку реакцію. Один з таких прийомів – спрощений підхід до подачі коментарів, тобто без реєстрації, бо вона очевидно відбиває бажання у людей писати відгуки. Інший – на головній сторінці спеціальним блоком виведена стрічка останніх коментарів до матеріалів сайту. Ця стрічка підтримує велику увагу саме до читацької реакції на матеріали журналістів.
Взагалі ж можливість писати коментарі до матеріалів без попередньої реєстрації суттєво спрощує читачам можливості коментування, і, зі зростанням популярності сайту, кількість коментарів збільшувалася. Ми розуміли, що читацький контент доповнюватиме наш сайт унікальною інформацією. Тому і надаємо коментарям велике значення.
РП: Що саме робиться для того, щоб постійно додавалися нові й нові учасники дискусій, нові дописувачі? Можливо, є програма розвитку цього напрямку?
НВ: Це як снігова лавина. Коли один читач висловлює свою думку з приводу мітингу, критикує вимоги його організаторів абощо, то одразу знаходяться такі читачі, які підтримують мітингувальників, заперечуючи першому читачу. Таким чином зав’язується дискусія. І це, як правило, відбувається під матеріалами на «гарячу» чи конфліктну тему.
РП: Чому залишаєте премодерацію коментарів? Це ж суттєво зменшує швидкість публікації дописів читачів та зменшує кількість бажаючих писати
НВ: Премодерація дає можливість упередити публікацію некоректних та лайливих коментарів, або таких, що зводять наклепи на когось. У іншому випадку, якщо коментаторів багато, адмін просто може не встигнути все підчистити і брудна лайка чи відверта провокація чи наклеп на ту чи іншу особу можуть певний час бути опублікованими, що неприпустимо.
Сподіваюся, читачі з розумінням ставляться до того, що інколи процес публікації не відбувається миттєво, а займає певний час.
РП: На які теми пишуть найбільшу кількість коментарів?
НВ: Звісно, на політичні. Реагують також на заходи влади. Так, замітки, починаючи від сесії міськради і завершуючи владними нарадами, колегіями чи засіданнями виконкому завжди знаходять свою аудиторію і отримують зворотну реакцію. Та навіть теми про неправильне паркування депутатів викликають безліч коментарів. На друге місце я б поставив соціальні і кримінальні теми. Це починаючи від підвищення тарифів і перейменування вулиць і до асфальтування доріг, аварій на шляхопроводах, затримання корупціонерів, тощо.
Якщо казати про сьогодення, то лідерами є дві теми – місцева політика та ремонт доріг.
РП: Що саме ви робите, щоб збільшувати кількість “звичайних” людей, які вам щось пишуть? Бо відомо ж, що активно пишуть коментарі та власні колонки “специфічні” люди…
НВ: Все залежить від ситуації в країні та у нашому краї зокрема. Під час майдану (Всеукраїнська подія) чи повені (суто черкаська проблема, яка виникла через проблеми з системою відведення води з вулиць) завжди знайдуться особи, які захочуть висловити свою думку. І ми зважаємо на те, чи є ці особи фахівцями, чи ні. Звісно, щодо доцільності публікації позицій черкаських політичних лідерів (якщо це майдан), чи позиції головного комунальника (якщо це підтоплення мікрорайону), не може бути й мови. Їх ми одразу подаємо, або оформлюючи вже наявні виступи на прес-конференціях чи дописи в соцмережах, або ж телефонуємо за коментарем. Щодо «звичайних» людей, то звісно, ми зважаємо на те, який авторитет має дописувач та залишаємо за собою право вирішувати, чи доцільно публікувати його/її позицію. Орієнтуємося на суспільний інтерес, на актуальність теми.
Наприклад, коли йшла мова про перейменування вулиць, свою колонку нам запропонував викладач історії – і це було якраз доречно. Тож дописи на «Прямій мові» оновлюються відповідно до подій у місті та області, та відповідно до суспільних настроїв і потреб. Збільшення дописів відбувається за рахунок збільшення популярності сайту.
РП: Добре, перефразую питання. Чи є у вас план залучення певних сегментів аудиторії до дискусій на вашій платформі? І що для місцевого ЗМІ важливіше: мати досвідчених експертів, які можуть доступно розтлумачувати складні питання, чи тримати на своїй платформі активну дискусію, з якої можна отримати не менш цінну інформацію, ніж від експерта?
НВ: Звісно, будь-яка подія потребує експертної думки. Але експертні думки ми вмонтовуємо в платформу, де постійно ведеться активна дискусія. Тож кожна експертна думка додається до вже існуючих думок і поглядів, та отримує належну реакцію читачів. Які, можливо, своїми коментарями спрямовують нас в подальшому продовжити досліджувати ту чи іншу тему.
РП: Розкажіть історію про те, як коментар став темою для історії, а ця історія спричинила цілу хвилю нових коментарів. Як це працює?
НВ: Таких історій багато. Цієї зими, наприклад, в Черкасах було багато снігу, і комунальники не встигали виконувати свої обов’язки. Дороги замело, і на нашому сайті з’явилася безліч негативних коментарів під матеріалами на дотичні теми: як рятувальники витягують з замету автомобіль, як автобусні маршрути змінюють напрямок, як замітає деякі села. Опісля на сайті був опублікований розгорнутий матеріал з позицією всіх сторін, задіяних в розчистці доріг від снігу. Одразу ж наш сайт отримав нову порцію коментарів.
Те ж саме стосовно дощів, коли заливає окремі ділянки доріг.
А ще пригадую акцію обласної влади по качанню пресу, яку чиновники вирішили провести для популяризації здорового способу життя. До організації заходу було багато питань з боку громадськості, абсолютно різних людей, тож, звісно, коментарі під анонсом про акцію писали і наші читачі. У підсумку, по закінченню акції, з вражень читачів ми підготували узагальнюючу інформацію, а підсумкова публікація, у свою чергу, отримала нову порцію коментарів.
РП: Дайте аналіз: які саме дії редакції щодо залучення коментарів давали найбільший результат, а які – найменший?
НВ: Власне, на кількість коментарів впливає резонансність інформації, наявність конфлікту у матеріалі або просто гострий коментар одного з читачів. Ключова робота редакції – пошук резонансної інформації та написання професійних матеріалів.
РП: Чи є «заборонені теми» для коментарів – такі, на які практично ніколи не пишуть?
НВ: Як правило, ми закриваємо технічну можливість коментувати матеріали, надані нам рекламним відділом – на прохання самих рекламодавців. Щодо тем, на які читачі самі не хочуть писати коментарі, то таких мало. Наприклад, це може бути якийсь невеличкий спортивний турнір, або деталі податкової звітності та інше подібне.
РП: Що важливіше для участі у дискусії для читача: (1) активна та швидка модерація, (2) участь досвідченого експерта, (3) наявність різних точок зору та активна дискусія, (4) ще щось?
НВ: Поза сумнівом – наявність різних точок зору.
Ще раз наголошую: редакція не проводить спеціальні форуми. Ми не «ведемо» дискусії. Дискусію ведуть самі читачі, коментують. Фактично журналісти лише модерують коментарі – не публікують лайливі, образливі вислови. От і все!
Тонка межа: якісна журналістика та жваве обговорення тем читачами. Як це збалансувати?
Важливий аспект: журналістика все ж на першому місці! Ми не вважаємо, що створили спеціалізовану дискусійну платформу. Ми зорієнтовані, насамперед, на створення новинного лідируючого регіонального сайту. Акцент при цьому робимо на пошуку резонансної інформації для нашої аудиторії. А уже інформуючи, надаємо можливість читачам відреагувати на контент – чи засудити чи схвалити дії героїв публікацій, доповнити інформацію наших журналістів, подискутувати з іншими черкащанами. Великою мірою ці дискусії зараз розгортаються у соціальних мережах, зокрема у Фейсбуку. Ми ж почали це робити ще у 2010-му році – тобто до поширення Фейсбуку: запропонували модель активного обговорення новин на нашому сайті.
Аналізуючи те, як на наш контент вплинули усі ці дискусії та обговорення за роки нашої активної роботи з аудиторією, пропоную подивитися на факти. Зараз основними розділами у нас є стрічка новин, резонанс (для великих аналітичних матеріалів, інтерв’ю чи репортажів), таблоїд (тут більше розважальні і легкі теми) та «Пряма мова». До речі, цей розділ на початку створення сайту постав з розділу «Блоги». Бо, як показала практика, політики чи громадські діячі спершу хапалися за пропозицію створення для них блогу на сайті, однак потім втрачали інтерес наповнювати його регулярно. «Пряма мова» ж дає можливість самому журналісту визначати, чи варта та чи інша репліка або повноцінний виступ діяча того, щоб бути розміщеним в розділі. Розділ може наповнювати сам журналіст, оформлюючи публічні виступи чи ексклюзивні коментарі певних осіб в форматі монологу без додавання яких-небудь оцінок.
Але щодо наших трудовитрат, то журналісти видання сьогодні найбільше зосередженні на наповненні стрічки новин, де публікується близько 30 новин на добу. Фактично, над стрічкою редакція працює в форматі інформагентства, використовуючи принципи конвергентної журналістики. Це означає, що усі журналісти, перебуваючи на події, можуть зробити фото чи записати аудіо-, відео- для подальшої підготовки підкасту чи відео сюжету, який доповнює текстову інформацію. Крім того, на важливу подію може одночасно піти двоє журналістів. Перший працює в оперативному режимі, надиктовуючи контент-менеджеру новини в реальному часі. Опісля перший журналіст переключається на інші теми. А другий узагальнює інформацію, працює більше як аналітик, подаючи наприкінці дня загальну картину того, що відбувалося, з поясненнями експертів та різних сторін можливого конфлікту.
Обговорення публікацій у коментарях під статтями та соцмережі: чи є синергія?
«Прочерк» активно спілкується із своєю аудиторією, журналісти пояснюють в промоматеріалах та через соцмережі власні підходи до створення текстів, переконують у дотриманні професійних стандартів. Так, для активного промо і кращого охоплення місцевої аудиторії сайт «Прочерк» співпрацює з популярними обласними газетами «Вечірні Черкаси» та «Акцент»: в кожному свіжому номері газет є окрема сторінка «Прочерку», де друкуються найбільш резонансні матеріали.
А соцмережі ми використовуємо не лише для трансляції новин. Журналісти там активно спілкуються з читачами, консультуються з експертами і реагують на запитання та критику аудиторії, не ігноруючи нікого. Такий діалог з аудиторією також є корисним, бо дає розуміння читачам, що вони потрібні і важливі для редакції.
Автор: Назарій Вівчарик, відповідальний редактор черкаського інтернет-видання «Прочерк»
Сайт «Прочерк» розпочав роботу в липні 2010 року, напередодні місцевих виборів. Ідея його створення належить голові Черкаської обласної організації Національної спілки журналістів України Сергію Томіленку, який до того мав значний редакторський досвід – 12 років очолював велику обласну газету «Нова Доба». Проект підтримав відомий черкаський аграрій Олексій Душейко, який вважає, що така інвестиція сприяє існуванню здорової інформаційної атмосфери у регіоні, адже дозволяє працювати майданчику, на якому вільно може критикуватися влада у випадку зловживання повноваженнями.
Свою популярність «Прочерк» здобув оперативною публікацією об’єктивних та незаангажованих новин політичного характеру. Саме ця тематика – політичне життя регіону – досі в центрі уваги: активно висвітлюються сесійні засідання різних рівнів, журналісти інформують читачів про рішення місцевої влади та їх наслідки для жителів, про інші публічні заходи, на яких приймаються важливі для черкащан рішення.
«Прочерк» задумувався не лише як сайт новин, а як щось більше – майданчик коректних дискусій, де б самі читачі могли висловити свою позицію та поділитися думками про ті чи інші суспільно-політичні події. Отже, від самого початку важливою складовою роботи сайту було і є заохочення читачів як до коментування, так і до написання власних матеріалів (здебільшого це авторські колонки) чи до постановки актуальних тем для журналістів.
Дуже швидко система коментарів стала родзинкою «Прочерку». Це зробити достатньо легко – адже реєструватися на сайті для цього не потрібно. Проте, щоб коментарі були коректними, працює принцип премодерації: те, що написав читач, спочатку бачить лише адміністратор сторінки. І тільки після затвердження ним допис публікується на сайті.
Сьогодні «Прочерк» щодоби відвідує більше 5 тисяч користувачів, і ця кількість поступово зростає. Рекордну ж відвідуваність сайт мав в часи Майдану – більше 30 тисяч відвідувачів на добу – коли журналісти практично цілодобово інформували громадськість про події на Черкащині. Ще один сплеск відвідуваності ми спостерігали нещодавно, під час висвітлення рекордної зливи у Черкасах.
Економічну незалежність ресурсу забезпечує диверсифікація джерел доходів: 35% – це надходження від банерної реклами, а 65% – від реклами у текстовому вигляді (маркованої належним чином).
Робота з читачем в деталях: як це працює?
На самому початку, у перші тижні роботи, сайт мав 10-20 коментарів за добу. Але проста система їх написання і бажання читачів вести політичні дискусії спрацювали в унісон: зараз коментарі читачів є важливою і потужною складовою роботи сайту. Нині їх надходять сотні за добу. І це не лише емоції чи критика щодо подій, а й поради, додаткова інформація, звернення та інше. Так, наприклад, матеріал про роботу чиновника читачі можуть доповнити інформацією в коментарях про те, що в даний момент ця особа знаходиться у відпустці але допомагає піарити того чи іншого кандидата. Або надати факти щодо того, що рівень життя чиновника не відповідає його офіційним доходам. Та й обговорення більш практичних тем є важливим для роботи редакції. Так, у коментарях до матеріалів про відпочинок влітку чи про підготовку дитини до першого дзвоника читачі, як правило, порівнюють ціни, якість і, як і у звичайному житті, обговорюють варіанти найбільш вигідних покупок. Таким чином допомагають журналістам краще зорієнтуватися в нюансах.
Звісно, такі дописи беруться в роботу журналістами, і в перспективі, після перевірки інформації, може народитися новий матеріал. Отже, читацька аудиторія активно бере участь у формуванні контенту.
Як саме редакція організовує усю цю роботу?
Редакторський Портал: Як виникла ідея суттєво збільшити кількість коментарів на сайті? Яка проблема до цього підштовхнула?
Назарій Вівчарик: При створенні сайту ми відпочатку ставили акцент на заохоченні коментування, на пошуках прийомів, які б стимулювали читацьку реакцію. Один з таких прийомів – спрощений підхід до подачі коментарів, тобто без реєстрації, бо вона очевидно відбиває бажання у людей писати відгуки. Інший – на головній сторінці спеціальним блоком виведена стрічка останніх коментарів до матеріалів сайту. Ця стрічка підтримує велику увагу саме до читацької реакції на матеріали журналістів.
Взагалі ж можливість писати коментарі до матеріалів без попередньої реєстрації суттєво спрощує читачам можливості коментування, і, зі зростанням популярності сайту, кількість коментарів збільшувалася. Ми розуміли, що читацький контент доповнюватиме наш сайт унікальною інформацією. Тому і надаємо коментарям велике значення.
РП: Що саме робиться для того, щоб постійно додавалися нові й нові учасники дискусій, нові дописувачі? Можливо, є програма розвитку цього напрямку?
НВ: Це як снігова лавина. Коли один читач висловлює свою думку з приводу мітингу, критикує вимоги його організаторів абощо, то одразу знаходяться такі читачі, які підтримують мітингувальників, заперечуючи першому читачу. Таким чином зав’язується дискусія. І це, як правило, відбувається під матеріалами на «гарячу» чи конфліктну тему.
РП: Чому залишаєте премодерацію коментарів? Це ж суттєво зменшує швидкість публікації дописів читачів та зменшує кількість бажаючих писати
НВ: Премодерація дає можливість упередити публікацію некоректних та лайливих коментарів, або таких, що зводять наклепи на когось. У іншому випадку, якщо коментаторів багато, адмін просто може не встигнути все підчистити і брудна лайка чи відверта провокація чи наклеп на ту чи іншу особу можуть певний час бути опублікованими, що неприпустимо.
Сподіваюся, читачі з розумінням ставляться до того, що інколи процес публікації не відбувається миттєво, а займає певний час.
РП: На які теми пишуть найбільшу кількість коментарів?
НВ: Звісно, на політичні. Реагують також на заходи влади. Так, замітки, починаючи від сесії міськради і завершуючи владними нарадами, колегіями чи засіданнями виконкому завжди знаходять свою аудиторію і отримують зворотну реакцію. Та навіть теми про неправильне паркування депутатів викликають безліч коментарів. На друге місце я б поставив соціальні і кримінальні теми. Це починаючи від підвищення тарифів і перейменування вулиць і до асфальтування доріг, аварій на шляхопроводах, затримання корупціонерів, тощо.
Якщо казати про сьогодення, то лідерами є дві теми – місцева політика та ремонт доріг.
РП: Що саме ви робите, щоб збільшувати кількість “звичайних” людей, які вам щось пишуть? Бо відомо ж, що активно пишуть коментарі та власні колонки “специфічні” люди…
НВ: Все залежить від ситуації в країні та у нашому краї зокрема. Під час майдану (Всеукраїнська подія) чи повені (суто черкаська проблема, яка виникла через проблеми з системою відведення води з вулиць) завжди знайдуться особи, які захочуть висловити свою думку. І ми зважаємо на те, чи є ці особи фахівцями, чи ні. Звісно, щодо доцільності публікації позицій черкаських політичних лідерів (якщо це майдан), чи позиції головного комунальника (якщо це підтоплення мікрорайону), не може бути й мови. Їх ми одразу подаємо, або оформлюючи вже наявні виступи на прес-конференціях чи дописи в соцмережах, або ж телефонуємо за коментарем. Щодо «звичайних» людей, то звісно, ми зважаємо на те, який авторитет має дописувач та залишаємо за собою право вирішувати, чи доцільно публікувати його/її позицію. Орієнтуємося на суспільний інтерес, на актуальність теми.
Наприклад, коли йшла мова про перейменування вулиць, свою колонку нам запропонував викладач історії – і це було якраз доречно. Тож дописи на «Прямій мові» оновлюються відповідно до подій у місті та області, та відповідно до суспільних настроїв і потреб. Збільшення дописів відбувається за рахунок збільшення популярності сайту.
РП: Добре, перефразую питання. Чи є у вас план залучення певних сегментів аудиторії до дискусій на вашій платформі? І що для місцевого ЗМІ важливіше: мати досвідчених експертів, які можуть доступно розтлумачувати складні питання, чи тримати на своїй платформі активну дискусію, з якої можна отримати не менш цінну інформацію, ніж від експерта?
НВ: Звісно, будь-яка подія потребує експертної думки. Але експертні думки ми вмонтовуємо в платформу, де постійно ведеться активна дискусія. Тож кожна експертна думка додається до вже існуючих думок і поглядів, та отримує належну реакцію читачів. Які, можливо, своїми коментарями спрямовують нас в подальшому продовжити досліджувати ту чи іншу тему.
РП: Розкажіть історію про те, як коментар став темою для історії, а ця історія спричинила цілу хвилю нових коментарів. Як це працює?
НВ: Таких історій багато. Цієї зими, наприклад, в Черкасах було багато снігу, і комунальники не встигали виконувати свої обов’язки. Дороги замело, і на нашому сайті з’явилася безліч негативних коментарів під матеріалами на дотичні теми: як рятувальники витягують з замету автомобіль, як автобусні маршрути змінюють напрямок, як замітає деякі села. Опісля на сайті був опублікований розгорнутий матеріал з позицією всіх сторін, задіяних в розчистці доріг від снігу. Одразу ж наш сайт отримав нову порцію коментарів.
Те ж саме стосовно дощів, коли заливає окремі ділянки доріг.
А ще пригадую акцію обласної влади по качанню пресу, яку чиновники вирішили провести для популяризації здорового способу життя. До організації заходу було багато питань з боку громадськості, абсолютно різних людей, тож, звісно, коментарі під анонсом про акцію писали і наші читачі. У підсумку, по закінченню акції, з вражень читачів ми підготували узагальнюючу інформацію, а підсумкова публікація, у свою чергу, отримала нову порцію коментарів.
РП: Дайте аналіз: які саме дії редакції щодо залучення коментарів давали найбільший результат, а які – найменший?
НВ: Власне, на кількість коментарів впливає резонансність інформації, наявність конфлікту у матеріалі або просто гострий коментар одного з читачів. Ключова робота редакції – пошук резонансної інформації та написання професійних матеріалів.
РП: Чи є «заборонені теми» для коментарів – такі, на які практично ніколи не пишуть?
НВ: Як правило, ми закриваємо технічну можливість коментувати матеріали, надані нам рекламним відділом – на прохання самих рекламодавців. Щодо тем, на які читачі самі не хочуть писати коментарі, то таких мало. Наприклад, це може бути якийсь невеличкий спортивний турнір, або деталі податкової звітності та інше подібне.
РП: Що важливіше для участі у дискусії для читача: (1) активна та швидка модерація, (2) участь досвідченого експерта, (3) наявність різних точок зору та активна дискусія, (4) ще щось?
НВ: Поза сумнівом – наявність різних точок зору.
Ще раз наголошую: редакція не проводить спеціальні форуми. Ми не «ведемо» дискусії. Дискусію ведуть самі читачі, коментують. Фактично журналісти лише модерують коментарі – не публікують лайливі, образливі вислови. От і все!
Тонка межа: якісна журналістика та жваве обговорення тем читачами. Як це збалансувати?
Важливий аспект: журналістика все ж на першому місці! Ми не вважаємо, що створили спеціалізовану дискусійну платформу. Ми зорієнтовані, насамперед, на створення новинного лідируючого регіонального сайту. Акцент при цьому робимо на пошуку резонансної інформації для нашої аудиторії. А уже інформуючи, надаємо можливість читачам відреагувати на контент – чи засудити чи схвалити дії героїв публікацій, доповнити інформацію наших журналістів, подискутувати з іншими черкащанами. Великою мірою ці дискусії зараз розгортаються у соціальних мережах, зокрема у Фейсбуку. Ми ж почали це робити ще у 2010-му році – тобто до поширення Фейсбуку: запропонували модель активного обговорення новин на нашому сайті.
Аналізуючи те, як на наш контент вплинули усі ці дискусії та обговорення за роки нашої активної роботи з аудиторією, пропоную подивитися на факти. Зараз основними розділами у нас є стрічка новин, резонанс (для великих аналітичних матеріалів, інтерв’ю чи репортажів), таблоїд (тут більше розважальні і легкі теми) та «Пряма мова». До речі, цей розділ на початку створення сайту постав з розділу «Блоги». Бо, як показала практика, політики чи громадські діячі спершу хапалися за пропозицію створення для них блогу на сайті, однак потім втрачали інтерес наповнювати його регулярно. «Пряма мова» ж дає можливість самому журналісту визначати, чи варта та чи інша репліка або повноцінний виступ діяча того, щоб бути розміщеним в розділі. Розділ може наповнювати сам журналіст, оформлюючи публічні виступи чи ексклюзивні коментарі певних осіб в форматі монологу без додавання яких-небудь оцінок.
Але щодо наших трудовитрат, то журналісти видання сьогодні найбільше зосередженні на наповненні стрічки новин, де публікується близько 30 новин на добу. Фактично, над стрічкою редакція працює в форматі інформагентства, використовуючи принципи конвергентної журналістики. Це означає, що усі журналісти, перебуваючи на події, можуть зробити фото чи записати аудіо-, відео- для подальшої підготовки підкасту чи відео сюжету, який доповнює текстову інформацію. Крім того, на важливу подію може одночасно піти двоє журналістів. Перший працює в оперативному режимі, надиктовуючи контент-менеджеру новини в реальному часі. Опісля перший журналіст переключається на інші теми. А другий узагальнює інформацію, працює більше як аналітик, подаючи наприкінці дня загальну картину того, що відбувалося, з поясненнями експертів та різних сторін можливого конфлікту.
Обговорення публікацій у коментарях під статтями та соцмережі: чи є синергія?
«Прочерк» активно спілкується із своєю аудиторією, журналісти пояснюють в промоматеріалах та через соцмережі власні підходи до створення текстів, переконують у дотриманні професійних стандартів. Так, для активного промо і кращого охоплення місцевої аудиторії сайт «Прочерк» співпрацює з популярними обласними газетами «Вечірні Черкаси» та «Акцент»: в кожному свіжому номері газет є окрема сторінка «Прочерку», де друкуються найбільш резонансні матеріали.
А соцмережі ми використовуємо не лише для трансляції новин. Журналісти там активно спілкуються з читачами, консультуються з експертами і реагують на запитання та критику аудиторії, не ігноруючи нікого. Такий діалог з аудиторією також є корисним, бо дає розуміння читачам, що вони потрібні і важливі для редакції.
Автор: Назарій Вівчарик, відповідальний редактор черкаського інтернет-видання «Прочерк»
Коментарі
Дописати коментар