Черкаський журналіст презентував свою книгу «П’ятеро як один»

У рамках Черкаського книжкового фестивалю відбулася презентація книги черкаського журналіста Назарія Вівчарика «П’ятеро як один». Про це повідомляє власний кореспондент «Нової Доби». 

Нижче в блозі текст і фоточки

Ще до презентації, як зізнається Назарій Вівчарик, він отримав чимало позитивних відгуків від читачів. Серед тих, хто першими прочитав книгу і відгукнувся – багато його друзів і колег.

– Коли мені запропонував Назарій почитати книгу, я спочатку стривожилася. Раптом не сподобається, і як потім у цьому зізнатися другу? Але хвилювалася я даремно: книга вийшла чудова, для широкої аудиторії – кожна людина може знайти в ній щось своє, – зізнається Ольга Косенко, модераторка зустрічі

Книга вийшла друком у Тернополі. Тетяна Ухіна, заступник директора видавництва «Мандрівець», зауважила:
– Ми дуже пишаємося тим, що в нас з’явився такий автор. Дуже люблю гумор, мабуть тому і привернув нашу увагу Назарій. Хто читає його у «Фейсбуці, бачить, як із гумором він сприймає події. Не змогла втриматися від сміху, коли прочитала про кота, якого запускали в космос. Я люблю такі книги, з якими можна жити. В будь-яку мить відкрити на будь-якій сторінці і читати. І відзначати для себе якісь нюанси, які пропустила під час першого читання, коли поспішала дібратися до кінця.

Автор, Назарій Вівчарик, розповів, що журналістська робота значно допомогла йому у написанні книги. Ця історія – художній вимисел, попри те, за словами письменника, багато в чому він спирався на власний досвід, погляди та ідеї. Деякі герої мають реальних прототипів, наприклад, лікар-патологоанатом, який є також священником .

Дехто, побачивши обкладинку книги, на якій зображений боєць, думає, що книга про АТО. Це не зовсім так. Але війна – це межа для героя, яку він перейшов у своєму житі. Його четверо друзів, які зображені у вигляді тіней – це його підтримка, адже вони ішли по життю уп’ятьох. А коли він залишився один, вони все одно його підтримували

Значне місце у книзі посідає гумор. Деякі ситуації Назарій Вівчарик змалював із реальності.
– Я б хотів, щоб читач у цій книзі впізнавав Черкаси. Той же Дніпро, рибалок. Наприклад, я сам бачив, як чоловіки надували човен не біля води, а в квартирі. А потім запихали його в ліфт – це було складно, але вони були наполегливі. Потім запихали в машину, після чого несли його на головах, – розповідає автор