Книжка однозначно заслуговує на місце в кишені чи валізі в довгих поїздках!
Нещодавно випала нагода прочитати авторську збірку "Те, що серед нас"
Назарія Вівчарика. Видавець позиціонує збірку, в першу чергу, як містику
та хорор, автор же характеризує значно ширше "Містика гнучкий жанр, тож
поєднував тут і фантастику, і детектив, і сатиру, і трохи хорору…"
Особисто я доволі скептично ставлюся до збірок, як авторських так і колективних, адже завжди існує ризик, що з десятка творів всього лиш декілька будуть чогось варті, а тут ще й формат оповідань. Як на мене це одна з найскладніших форм для письменника, тим паче якщо автор початківець, адже вмістити повноцінний закінчений сюжет в жорсткі знакові рамки дуже непросто.
Коротше почав я читати в дорозі з Черкас до Харкова, і проковтнув три чверті добірки по суті за три години. Що відразу б відмітив, суб’єктивно хорору замало ;) в основному містика з елементами фантастики, оповідання найрізноманітніших сюжетів, в більшості оповідань розповідь ведеться від особи головного героя, рідше декількох. Оповідання «ковтаються» швидко, є смішні та сатиричні, є філософські та серйозні. На мою радість, більшість оповідань збірки доволі якісні та варті витраченого часу, хоча є декілька таких які схожі на сільські байки, з доволі недолугим та натягнутим сюжетом, також автор грішить тим, що починає оповідку добротно з описом локацій, персонажів, плавно наближається до зав’язки…а потім, мабуть, згадавши, що обмежений в форматі, і все, сюжет котиться динамічною лавиною, що в свою чергу виливається в нелогічні та натягнуті сюжетні рішення, і закінчення видається дещо зжужмленим.
Є декілька потужних оповідань, які б я виділив, і дуже б хотів щоб автор написав їх в форматі повісті чи навіть роману, такими для мене стали: "Коли Земля бунтує" та "Зайві люди"
Отже в підсумку отримали годну збірку з доволі цікавим наповненням, з присмаком містики і фантастики, та присмачену гумором. Книжка однозначно заслуговує на місце в кишені чи валізі в довгих поїздках, або нетривалих мандрівках, і точно не стане «білою вороною» на будь якій книжковій поличці.
Оцінка 7/10.
Особисто я доволі скептично ставлюся до збірок, як авторських так і колективних, адже завжди існує ризик, що з десятка творів всього лиш декілька будуть чогось варті, а тут ще й формат оповідань. Як на мене це одна з найскладніших форм для письменника, тим паче якщо автор початківець, адже вмістити повноцінний закінчений сюжет в жорсткі знакові рамки дуже непросто.
Коротше почав я читати в дорозі з Черкас до Харкова, і проковтнув три чверті добірки по суті за три години. Що відразу б відмітив, суб’єктивно хорору замало ;) в основному містика з елементами фантастики, оповідання найрізноманітніших сюжетів, в більшості оповідань розповідь ведеться від особи головного героя, рідше декількох. Оповідання «ковтаються» швидко, є смішні та сатиричні, є філософські та серйозні. На мою радість, більшість оповідань збірки доволі якісні та варті витраченого часу, хоча є декілька таких які схожі на сільські байки, з доволі недолугим та натягнутим сюжетом, також автор грішить тим, що починає оповідку добротно з описом локацій, персонажів, плавно наближається до зав’язки…а потім, мабуть, згадавши, що обмежений в форматі, і все, сюжет котиться динамічною лавиною, що в свою чергу виливається в нелогічні та натягнуті сюжетні рішення, і закінчення видається дещо зжужмленим.
Є декілька потужних оповідань, які б я виділив, і дуже б хотів щоб автор написав їх в форматі повісті чи навіть роману, такими для мене стали: "Коли Земля бунтує" та "Зайві люди"
Отже в підсумку отримали годну збірку з доволі цікавим наповненням, з присмаком містики і фантастики, та присмачену гумором. Книжка однозначно заслуговує на місце в кишені чи валізі в довгих поїздках, або нетривалих мандрівках, і точно не стане «білою вороною» на будь якій книжковій поличці.
Оцінка 7/10.
АВТОР: Павло Задніпряний
Коментарі
Дописати коментар